Трипільські Зорі-2012
Так і не дочекавшись фоток, змушую себе щось про сабж накидати. Перш ніж писати псто про цей рік, вирішив подивитися свій опус про минулорічний фест. Чернівецько-тернопільські сусіди Ден та Настя за цей рік стали добрими друзяками. Із Деном в Чернівцях вже зустрічалися як старі товариши, хоча бачилися вдруге. Ведучий М’ячик цього разу нас зустрічав із великою радістю, а організатор Інна сказала, що ми можемо претендувати на звання талісману фесту :-) Саме своєю дружністю, домашністю і затишністю нас вабить цей фест.
Тож, ваблені цим ми із stepoviha вирішили їхати стопом. Але трохи згодом дізнався приємну новину - на Київ в п’ятницю мав їхати мій батько, тож ми застопили машину до Золотоноші за два дні до від'їзду :-) Все було добре: їхали комфортно, їли полуницю із черешнею, але погода прагнула внести свої корективи - усю дорогу хмарилося і часом йшов дощ. Згадували минулий рік, малювали собі картини дощофесту та готовулася до мокрого стопу до Черкас. Під Золотоношею дощу практично не було, хоча набридав поривчастий вітер. Досить швидко стопнули машину до центру Черкас. Під накрапаючий дощик дісталися Долини Троянд.
Спочатку погуляли, подивилися. Сцену цього року ставили "спиною" до Дніпра, на галявині Долини з’явилися намети козаків, біля них розклалися такі ж традиційні кришнаїти. Цинічно порушили адмінкодекс та бахнули пива в публічному місці :-) Згодом зустріли Інну. Вона на радощах навантажила нас цукерками та печивом на всі дні фесту. Розклали табір на тій самій галявині. Через сильний вітер я обламався розкладати вогнище, просто зготували каву на пальнику, спожили її із трофеями у наметі. Серед ночі прокинувся через виття вітру, здалося ніби йде дощ. Визирнув і побачив чисте зоряне небо.
На ранок першого дня фесту зустрічали Леську з Горлівки, Дена та Настю, згодом - Фелікса. Надвечір підтягнулися olgica, arkes, shizzlong Час до початку фесту хтіли заповнити прогулянкою на катері по Дніпру, але на річковому вокзалі нас обламали відсутністю квитків на дні фесту :-(
Сходили послухати Сашка Лірника, навіть прийняли участь у його казках, а haidamac (добре, що цього року зустрілися) зафотав цеє.
(Ден)
(ми)
Ну а далі - музика! Під заводні лабання гуртів суперово гралося у фрізбі аж до темряви, так шо під сценою майже не були, хоча все чули. Лише під БандураБенд відривалися по-справжньому, навіть у слем ходив :-) По закінченні виступів до нашого вогнища підтягнулася минулорічна величезна черкаська, яка заполонила усю галявину. Хтось пив, хтось смажив шашлики, хтось сварився, але ми вже спали.
Другий день переважна частина нашої компанії пішла на екскурсію до буддистського монастиря, а я із stepoviha та Деном пішли гуляти містом. Надовго зависли у кав’ярні на березі Дніпра, потім гуляли парком, каталися на каруселі та фоткали білок, купили картоплі і насмажили її в казанку. Першу частину музичної програми програли у волейбол, а далі було все як і має бути - відрив.
На ранок зібралися, попрощалися із Деном та Леською і рушили стопом на Днєпр, куди нас запросила на розвіртуалення atanoissapa. Двома легковиками дісталися спочатку до Золотоноші, а потім до Іркліїва. Ну а звідти дві фури: одна до Кременчука, друга - джек-пот Днєпр.
Шо робили у Дніпрі - вже із подробицями написано тут.
Додому верталися новим потягом Шкода. Фотки потяга читаємо тут
Тож, ваблені цим ми із stepoviha вирішили їхати стопом. Але трохи згодом дізнався приємну новину - на Київ в п’ятницю мав їхати мій батько, тож ми застопили машину до Золотоноші за два дні до від'їзду :-) Все було добре: їхали комфортно, їли полуницю із черешнею, але погода прагнула внести свої корективи - усю дорогу хмарилося і часом йшов дощ. Згадували минулий рік, малювали собі картини дощофесту та готовулася до мокрого стопу до Черкас. Під Золотоношею дощу практично не було, хоча набридав поривчастий вітер. Досить швидко стопнули машину до центру Черкас. Під накрапаючий дощик дісталися Долини Троянд.
Спочатку погуляли, подивилися. Сцену цього року ставили "спиною" до Дніпра, на галявині Долини з’явилися намети козаків, біля них розклалися такі ж традиційні кришнаїти. Цинічно порушили адмінкодекс та бахнули пива в публічному місці :-) Згодом зустріли Інну. Вона на радощах навантажила нас цукерками та печивом на всі дні фесту. Розклали табір на тій самій галявині. Через сильний вітер я обламався розкладати вогнище, просто зготували каву на пальнику, спожили її із трофеями у наметі. Серед ночі прокинувся через виття вітру, здалося ніби йде дощ. Визирнув і побачив чисте зоряне небо.
На ранок першого дня фесту зустрічали Леську з Горлівки, Дена та Настю, згодом - Фелікса. Надвечір підтягнулися olgica, arkes, shizzlong Час до початку фесту хтіли заповнити прогулянкою на катері по Дніпру, але на річковому вокзалі нас обламали відсутністю квитків на дні фесту :-(
Сходили послухати Сашка Лірника, навіть прийняли участь у його казках, а haidamac (добре, що цього року зустрілися) зафотав цеє.
(Ден)
(ми)
Ну а далі - музика! Під заводні лабання гуртів суперово гралося у фрізбі аж до темряви, так шо під сценою майже не були, хоча все чули. Лише під БандураБенд відривалися по-справжньому, навіть у слем ходив :-) По закінченні виступів до нашого вогнища підтягнулася минулорічна величезна черкаська, яка заполонила усю галявину. Хтось пив, хтось смажив шашлики, хтось сварився, але ми вже спали.
Другий день переважна частина нашої компанії пішла на екскурсію до буддистського монастиря, а я із stepoviha та Деном пішли гуляти містом. Надовго зависли у кав’ярні на березі Дніпра, потім гуляли парком, каталися на каруселі та фоткали білок, купили картоплі і насмажили її в казанку. Першу частину музичної програми програли у волейбол, а далі було все як і має бути - відрив.
На ранок зібралися, попрощалися із Деном та Леською і рушили стопом на Днєпр, куди нас запросила на розвіртуалення atanoissapa. Двома легковиками дісталися спочатку до Золотоноші, а потім до Іркліїва. Ну а звідти дві фури: одна до Кременчука, друга - джек-пот Днєпр.
Шо робили у Дніпрі - вже із подробицями написано тут.
Додому верталися новим потягом Шкода. Фотки потяга читаємо тут