Flashback, або Реквієм за Узвозом
Так, ця тема ще буде довгий час очолювати топ новин. Шок так просто не минеться. Шок від того, що ніби в цивілізований час можна отак вчинити із історичною пам’яткою. Шок від нахабства, із яким прес-секретар Ахметова каже, що знесення будинків жодним чином не нашкодило узвозу. Але одна проста історична паралель дасть змогу збагнути поведінку цих хворих із совковим ураженням мозку.
В 1934 році радянська влада вирішила у Києві Урядовий центр. Це мав бути грандіозний проект із величезною площиною, для реалізації якого не вигадали нічого кращого, як знести більшість будівель на Михайлівській площі із Михайлівським та Софіївським собором включно. І радянських шизоїдів не зупиняла тисячолітня історія обох соборів.
До Михайлівського собору у них руки всеж дійшли і в 1935 році його повністю зруйнували. Софіївському пощастило більше - за нього, ніби, заступилися французи. От приклади того, на що радянські міфологи хотіли проміняти тисячолітні пам’ятки:
Більше проектів та їх історію можна почитати тут, або відповідну статтю у "Веб-Енциклопедії Київа".
А для резюме скажу, що вони так повністю і не були втілені. На місці Михайлівського собору до 1997 року так нічого і не з’явилося. Тому, коли ахметівські шакали кажуть, що не будуть будувати свій бізнес-центр на місті зруйнованих будинків, виникає лише сумна посмішка - історія йде по колу...
В 1934 році радянська влада вирішила у Києві Урядовий центр. Це мав бути грандіозний проект із величезною площиною, для реалізації якого не вигадали нічого кращого, як знести більшість будівель на Михайлівській площі із Михайлівським та Софіївським собором включно. І радянських шизоїдів не зупиняла тисячолітня історія обох соборів.
До Михайлівського собору у них руки всеж дійшли і в 1935 році його повністю зруйнували. Софіївському пощастило більше - за нього, ніби, заступилися французи. От приклади того, на що радянські міфологи хотіли проміняти тисячолітні пам’ятки:
Більше проектів та їх історію можна почитати тут, або відповідну статтю у "Веб-Енциклопедії Київа".
А для резюме скажу, що вони так повністю і не були втілені. На місці Михайлівського собору до 1997 року так нічого і не з’явилося. Тому, коли ахметівські шакали кажуть, що не будуть будувати свій бізнес-центр на місті зруйнованих будинків, виникає лише сумна посмішка - історія йде по колу...