Голосування гаманцем
Як можна в наших умовах вплинути або змінити владу, коли вона сама противиться кожному намаганню впливання, а про добровільне звільнення нагрітого місця мови взагалі не йде? Вона, не гребуючи засобами, відчайдушно бореться з будь-яким проявом протилежної думки, користуючись радянськими прикладами. Хочеш щось написати про неї? Отримай підпалену квартиру та траурний вінок. Вирішив покритикувати керівництво свого підприємства? Маєш звільнення і клеймо ледаря, ще й погрози бути " зарізаним в посадці". Прикладів вистачить новітній Шехерезаді, аби розважати слухачів 1000 і одну ніч.
Із засобів боротьби із владним свавіллям не так вже й багато. Крім протестно-силового сценарію нічого придатного немає. І хоча він є ризикованим, проте єдино дієвим. Проте не багато зараз людей готові полишити свої домівки та вийти на вулицю. Хтось боїться, хтось зневірився, комусь просто ліньки.
Але, якщо ми не можемо впливати на владу, то чому б не спробувати вплинути на тих, хто цю владу поставив та смикає за нитки? Про кого це я? Звісно, що про нашу українську олігархію. І от коли припините заливатися сміхом з моїх слів, подумайте над тим, що кожен олігарх - це бізнесмен, а із владою він бавиться заради своїх статків. Вони роблять усе, аби нас позбавити будь-яких можливих засобів впливу. Ми навіть не можемо голосувати бюлетенем. Так давайте голосувати гаманцем. Це наш єдиний реальний варіант змусити Ахмєтових, Коломойських, Пінчуків, Фірташів слухати нас. Усе просто - давайте усі разом відмовимося від продукції компаній, що належать їм. Звісно, метал вагонами ми не купуємо, але в їх пакетах є й компанії, що обслуговують нас та виробляють продукцію для нас. От і давайте завдамо удару по ним. Що кожному з нас коштує викинути банківську картку ПУМБу або ПриватБанку; перестати дивитися ТРК "Україна", ТРК "Донбас", Інтер та інші канали; припинити купляти та передплачувати газети Сєгодня, Новості Донбаса, Факти та Коментарі, викинути лайфівську сімку, розірвати договір із провайдером Матриця або Фарлєп, припинити заправлятися на Гефесті та Паралелі, припинити скуплятися у супермаркетах Брусниці? Перевірити кожну компанію на належність до олігархічних ФПГ, можна обравши провладну ФПГ з переліка і там пошукавши її.
Це найпростіше, що кожен може зробити. Мінімум - поставити заборони для себе, максимум - загітувати інших. І для цього не потрібно ризикувати своїм життям та родинами, боятися звільнення з роботи, психологічного тиску. Розумію, що для них то не є головним бізнесом. Але вони з нього також отримують чималі прибутки, а наші олігархи дуууже жадібні. Вони рахують кожну копійчину. Тому, коли їх підприємства припинять приносити грошики, то їхні аналітики почнуть докопуватися до причин і дізнаються про наші прагнення зміни влади і наведення ладу, і занесуть вони цю інформацію до самої верхівки. А тоді вже їм вирішувати - втрачати бізнес, або пристати на волю народу. Головне, що такий спротив не подолати, адже немає конкретних людей, що цим керують.
Із засобів боротьби із владним свавіллям не так вже й багато. Крім протестно-силового сценарію нічого придатного немає. І хоча він є ризикованим, проте єдино дієвим. Проте не багато зараз людей готові полишити свої домівки та вийти на вулицю. Хтось боїться, хтось зневірився, комусь просто ліньки.
Але, якщо ми не можемо впливати на владу, то чому б не спробувати вплинути на тих, хто цю владу поставив та смикає за нитки? Про кого це я? Звісно, що про нашу українську олігархію. І от коли припините заливатися сміхом з моїх слів, подумайте над тим, що кожен олігарх - це бізнесмен, а із владою він бавиться заради своїх статків. Вони роблять усе, аби нас позбавити будь-яких можливих засобів впливу. Ми навіть не можемо голосувати бюлетенем. Так давайте голосувати гаманцем. Це наш єдиний реальний варіант змусити Ахмєтових, Коломойських, Пінчуків, Фірташів слухати нас. Усе просто - давайте усі разом відмовимося від продукції компаній, що належать їм. Звісно, метал вагонами ми не купуємо, але в їх пакетах є й компанії, що обслуговують нас та виробляють продукцію для нас. От і давайте завдамо удару по ним. Що кожному з нас коштує викинути банківську картку ПУМБу або ПриватБанку; перестати дивитися ТРК "Україна", ТРК "Донбас", Інтер та інші канали; припинити купляти та передплачувати газети Сєгодня, Новості Донбаса, Факти та Коментарі, викинути лайфівську сімку, розірвати договір із провайдером Матриця або Фарлєп, припинити заправлятися на Гефесті та Паралелі, припинити скуплятися у супермаркетах Брусниці? Перевірити кожну компанію на належність до олігархічних ФПГ, можна обравши провладну ФПГ з переліка і там пошукавши її.
Це найпростіше, що кожен може зробити. Мінімум - поставити заборони для себе, максимум - загітувати інших. І для цього не потрібно ризикувати своїм життям та родинами, боятися звільнення з роботи, психологічного тиску. Розумію, що для них то не є головним бізнесом. Але вони з нього також отримують чималі прибутки, а наші олігархи дуууже жадібні. Вони рахують кожну копійчину. Тому, коли їх підприємства припинять приносити грошики, то їхні аналітики почнуть докопуватися до причин і дізнаються про наші прагнення зміни влади і наведення ладу, і занесуть вони цю інформацію до самої верхівки. А тоді вже їм вирішувати - втрачати бізнес, або пристати на волю народу. Головне, що такий спротив не подолати, адже немає конкретних людей, що цим керують.