Чигирин-Черкаси-Кременчук-Днєпр-Донецьк
Позавчора повернувся з мандрівки у Холодний Яр. Як і планував - вертався стопом. Стартував об 11 від Чигирина. Пішки вийшов на трасу Черкаси-Кременчук. Трохи поспостерігавши за відсутністю трафіку у бік Кременчука, вирішив, що швидше вийде намотати коло навколо Кременчуцького водосховища та поїхати через Черкаси. На цьому місці провисів близько 2.5 годин поки зірвався до Черкас. В Черкасах просто сів на маршрутку що йде до Дахнівки та вийшов біля дитячої лікарні та пішки вийшов на дорогу, котра йде по дамбі у бік Золотоноші. Місце для стопу там досить гниле, але зірвався майже миттєво - стопнув чоловіка, котрий підкинув мене до кільця біля Золотоноші. Там за 5 хвилин стопнув машину, що йшла у Дніпро. Водій виявися затятим туристом, що за першої нагоди йде у Крим.
Лоханувся, коли розраховував на те, що водій від Кременчука у Дніпро їхатиме лівим берегом. Свою помилку збагнув вже на мості, тому ідею їхати через Харків відкинув. Вийшов за пару кілометрів від початку Дніпропетровська, бо вирішив спробувати новий варіант і розраховував на стоп транзитної машини. Поки стопив, зупинив три машини, що їхали у місто. Відмовлявся. Дехто з тих водіїв розраховував на гроші від мене. На трасі провисів з 4 години та о 12 ночі вирішив ночувати на трасі у прилеглій посадці, адже вже ніхто не зупинявся та трафік був майже нульовим. Через добру погоду намет вирішив не ставити, а просто розкласти каремат та спальник. Будильника поставив на пів шостої. Вирубився майже одразу та міцно заснув, інколи прокидаючись аби сховати обличчя від холодного повітря.
Прокинувся, поснідав, зібрав речі та вийшов на трасу. Майже одразу стопнув і, аби не втрачати часу, поїхав у Дніпро. Водій підкинув до центру. Звідти дістався пішки до площі Островського та сів на маршрутку до Підгороднєго. Доїхав та вийшов за межі населеного пункту. Десь за півгодини зірвався до Павлограду. Знов перетнув місто маршруткою та вийшов за його межі. Під Павлоградом пробув з годину та однією машиною о 14 годині дістався до Донецька.