(no subject)
Степ в тій частині півострову, де моря не видно, хоч навшпиньки ставай, але вітер несе ту запаморочливу суміш свіжості та гнилі, яка доводить - воно поруч.
Степ в тій порі, коли живу траву не відрізнити від мертвої, як не відрізнити день колишній від прийдешнього, бо вони однакові - чи то підкови товчуть стеблини, чи то їх зминають чорні колеса. Зі степового серпанку виринають ті та інші, здіймають куряву та в ній і кануть.
Немає нічого, щоб здолало цвіркунів та вітер. Вітер, який зрівняє гори та висушить море, щоб віяти собі над кам’янистим степом, над солоним степу. Врешті - просто над степом.
Де завжди стоїть та озирається якась істота - чи подібна до мене, чи подібна до байбака, чи подібна собі - якщо їй пощастило не бути ні тим, ні іншим.
Степ в тій порі, коли живу траву не відрізнити від мертвої, як не відрізнити день колишній від прийдешнього, бо вони однакові - чи то підкови товчуть стеблини, чи то їх зминають чорні колеса. Зі степового серпанку виринають ті та інші, здіймають куряву та в ній і кануть.
Немає нічого, щоб здолало цвіркунів та вітер. Вітер, який зрівняє гори та висушить море, щоб віяти собі над кам’янистим степом, над солоним степу. Врешті - просто над степом.
Де завжди стоїть та озирається якась істота - чи подібна до мене, чи подібна до байбака, чи подібна собі - якщо їй пощастило не бути ні тим, ні іншим.