Ще один скарб. Повз
скриню пробігав, а я його зловила і давай фотографувати. Не сказати, щоб дуже цінний скарб, але цікавий.
Вічний календар. Куплений мамою, коли їй було років 17-18. Планувався в подарунок подрузі (тоді саме мода на них була), але тією ж таки подругою знайдений в шухлядці маминого столу до акту дарування. Тому довелось подарунок шукати новий, а календар залишити собі.
Все в ньому змінюється руками: день тижня, місяць, число. На кожне число - світлина з одеськими краєвидами.
Між числом та днем тижня порожнина, там були картки з місяцями. Але вони, на жаль, не збереглись.