про тут, або листи до сістри
Так мені хочеться тобі написати щось нове, сістра, що більше не можу стримуватися.
Отже, привіт, це я - твоя молодшенька.
Живу я тут добре. Роботу маю, у школі вчуся. Навіть квартиру знімаю в центрі міста. Тільки нікому не кажи, що це напівпідвал. Це щось більш поетичне. Кажи, наприклад, так:
"Молодшенька винаймає дві кімнати в підвалі маленького (триповерхового) будиночку з садочком. Службу в Дніпропетровську кинула і почала писати "Листи до сістри".
Іноді по ночах, або якщо мене цілу добу немає вдома, до мене приходять великі мертві таргани. От чесно, сістра, жодного живого в квартирі не бачила. Як не гляну, то мертві лежать. Одного разу приїжджаю з Єрусалиму, а в салоні лежать двоє, як після дуелі через женщіну. І такі да, мертву женщіну-таргана я знайшла в спальні. Мабуть вони застрелили одне одного і вона померла. Або один вбив її, а потім ті двоє стрілялися. Або вона вбила обох, а потім сама застрелилася. Женщіни вони такі, ти ж знаєш. Взагалі таргани тут здоровезні дуже.
Ось такі:
Нє, ось такі даже:
(позаду я, це якщо ти забула як я виглядаю)
Ще, сістра, коли мені дуже сумно, я ходжу обжиратися фалафелем. Тут недалеко, біля мого дому. Там бухарський єврей Юра з Ташкенту постійно говорить мені компліменти. Сьогодні навіть присвятив мені вірш:
Танюшка - моя погрємушка,
ватрушка і пампушка
Ти ж знаєш, сістра, вірші від прихильників завжди піднімають настрій і тонус. Так що можу тебе запевнити, я в тонусі. Сподіваюся, ти теж.
Я все думаю про тарганів. Цікаво, вони тій женщіні-таргану читали вірші перед смертю? Якого-небудь тарганячого Шекспіра?..
Наприклад таке:
За тим, що ти грішила, не жалій:
Й у тарганів ізраїльських є плями;
Троянда має колючки, а в ній,
Буває, і тарган живе між пелюстками.
Але щось мене понесло в лірику, сістра. Тому мабуть буду закруглятися. Наступного разу розкажу тобі, який до мене іноді приходить жук і тупотить по підлозі так, що я прокидаюся в холодному поті.
Отже, привіт, це я - твоя молодшенька.
Живу я тут добре. Роботу маю, у школі вчуся. Навіть квартиру знімаю в центрі міста. Тільки нікому не кажи, що це напівпідвал. Це щось більш поетичне. Кажи, наприклад, так:
"Молодшенька винаймає дві кімнати в підвалі маленького (триповерхового) будиночку з садочком. Службу в Дніпропетровську кинула і почала писати "Листи до сістри".
Іноді по ночах, або якщо мене цілу добу немає вдома, до мене приходять великі мертві таргани. От чесно, сістра, жодного живого в квартирі не бачила. Як не гляну, то мертві лежать. Одного разу приїжджаю з Єрусалиму, а в салоні лежать двоє, як після дуелі через женщіну. І такі да, мертву женщіну-таргана я знайшла в спальні. Мабуть вони застрелили одне одного і вона померла. Або один вбив її, а потім ті двоє стрілялися. Або вона вбила обох, а потім сама застрелилася. Женщіни вони такі, ти ж знаєш. Взагалі таргани тут здоровезні дуже.
Ось такі:
Нє, ось такі даже:
(позаду я, це якщо ти забула як я виглядаю)
Ще, сістра, коли мені дуже сумно, я ходжу обжиратися фалафелем. Тут недалеко, біля мого дому. Там бухарський єврей Юра з Ташкенту постійно говорить мені компліменти. Сьогодні навіть присвятив мені вірш:
Танюшка - моя погрємушка,
ватрушка і пампушка
Ти ж знаєш, сістра, вірші від прихильників завжди піднімають настрій і тонус. Так що можу тебе запевнити, я в тонусі. Сподіваюся, ти теж.
Я все думаю про тарганів. Цікаво, вони тій женщіні-таргану читали вірші перед смертю? Якого-небудь тарганячого Шекспіра?..
Наприклад таке:
За тим, що ти грішила, не жалій:
Й у тарганів ізраїльських є плями;
Троянда має колючки, а в ній,
Буває, і тарган живе між пелюстками.
Але щось мене понесло в лірику, сістра. Тому мабуть буду закруглятися. Наступного разу розкажу тобі, який до мене іноді приходить жук і тупотить по підлозі так, що я прокидаюся в холодному поті.