Матвій 2роки 6 місяців, Захар 3 місяці і трохи моїх мамських роздумів
От і з"явилася у мене нова традиція. Поки є натхнення, треба написати про хлопців))
Матвій дорослішає з кожним днем просто на очах. Здається, я іноді за ним не встигаю.
Пробує будувати речення. Раніше часто просто повторював знайомі слова або фрази, а зараз усвідомлено висловлює свою думку=) І вже повністю все розуміє, коли до нього звертатися. Читаємо, як і раніше багато. По троху розповідаємо уривки з казок і віршиків. Молодчинка)
Дуже йому подобається гратися з дітьми, особливо з дівчатами. На хлопців так не реагує. Маємо подружку Алєсю, років на 2 старшу. Вона говорить російською, а Матвій пробує за нею повторювати. Навіть голос пробує міняти і інтонацію відтворювати. Наприклад, каже: "Це машинка, ееета машинка...", "візьми кнІжку, харашо?" Смішний=). Почав відмовлятися від денного сну. Ааааааааааа! Чому?! Надто рано ще, як на мене. Тим більше, він у нас такий любитель спати... Правда, якщо не спить в день, увечері без проблем засинає о восьмій і спить спокійно всю ніч. Але мені краще, щоб він спав у день! Надіюсь, він іще схаменеться=))))
Захар добряче підріс. У три місяці він важить 7600 і 67см зросту. А ще цього місяця зареготав уперше. Можна сказати це його основне досягнення=) Явно зацікавився іграшками і брязкальцями. Дуже страється перевернутися зі спинки на животик, поки що виходить тільки на бік. Коли я його викладаю на животик, таке враження, що от-от і хлопець поповзе. Йорзає ніжками, тягнеться вперед. Старається, одним словом). По троху вималювався графік чи швидше сказати, я відслідкувала закономірності=). Це значно спростило планування нашого дня. Продовжує бути абсолютно ручним. Вдень в ліжечку спить дуже-дуже мало(((
На просторах інтернету випадково попався вірш про маму сина. Зронила скупу жіночу сльозу... Аж Костя прийшов подивитися, чого я схлипую) Сказав, що то не поезія, а соплі=))) Краще б салфетки приніс))) Взагалі, не так важливо мама сина, доньки чи і сина, і доньки=). Просто діти так швидко ростуть... І дитинство не вічне... Так хочеться за клопотами повсякденного життя не загубити найцінніші моменти, насолодитися, прожити їх...
Матвій дорослішає з кожним днем просто на очах. Здається, я іноді за ним не встигаю.
Пробує будувати речення. Раніше часто просто повторював знайомі слова або фрази, а зараз усвідомлено висловлює свою думку=) І вже повністю все розуміє, коли до нього звертатися. Читаємо, як і раніше багато. По троху розповідаємо уривки з казок і віршиків. Молодчинка)
Дуже йому подобається гратися з дітьми, особливо з дівчатами. На хлопців так не реагує. Маємо подружку Алєсю, років на 2 старшу. Вона говорить російською, а Матвій пробує за нею повторювати. Навіть голос пробує міняти і інтонацію відтворювати. Наприклад, каже: "Це машинка, ееета машинка...", "візьми кнІжку, харашо?" Смішний=). Почав відмовлятися від денного сну. Ааааааааааа! Чому?! Надто рано ще, як на мене. Тим більше, він у нас такий любитель спати... Правда, якщо не спить в день, увечері без проблем засинає о восьмій і спить спокійно всю ніч. Але мені краще, щоб він спав у день! Надіюсь, він іще схаменеться=))))
Захар добряче підріс. У три місяці він важить 7600 і 67см зросту. А ще цього місяця зареготав уперше. Можна сказати це його основне досягнення=) Явно зацікавився іграшками і брязкальцями. Дуже страється перевернутися зі спинки на животик, поки що виходить тільки на бік. Коли я його викладаю на животик, таке враження, що от-от і хлопець поповзе. Йорзає ніжками, тягнеться вперед. Старається, одним словом). По троху вималювався графік чи швидше сказати, я відслідкувала закономірності=). Це значно спростило планування нашого дня. Продовжує бути абсолютно ручним. Вдень в ліжечку спить дуже-дуже мало(((
На просторах інтернету випадково попався вірш про маму сина. Зронила скупу жіночу сльозу... Аж Костя прийшов подивитися, чого я схлипую) Сказав, що то не поезія, а соплі=))) Краще б салфетки приніс))) Взагалі, не так важливо мама сина, доньки чи і сина, і доньки=). Просто діти так швидко ростуть... І дитинство не вічне... Так хочеться за клопотами повсякденного життя не загубити найцінніші моменти, насолодитися, прожити їх...