От я раніше була проти. Мені вони здавалися таими злими, жорстокими. Зовсім не схожі на ці мі-мі-мішні історії в сучасній літературі. А зараз, якщо чесно, дещо змінила своє ставлення. По-перше, подивилася на них не як мама, а як читач. І згадала, що в дитинстві вони мені сильно подобалися. Любила, коли мені їх батьки розказували, а потім і сама із задоволенням читала. І мораль там хороша. Той же Іасик-Телесик: нема чого ходити кудись із незнайомцями, можуть бути погані наслідки=)
Але мою подругу в дитинстві бабця так залякала бабою ягою. Типу: якщо будеш нечемна, то вона тебе вкраде. І їй часто снилися жахіття(((. В принципі, казки тут ні до чого, можна було чим хочеш налякати, але от образ негативний в мене лишився.
Хоча віднедавна у нас вдома живе дуже чарівна книжечка з народними казкаи. Матвій ще до неї не доріс, звичайно. Але ставлення моє вона по-троху змінює до позитиву=)
Вот я раньше была против. Мне они казались злыми, жестокими. Совсем не похожи на эти ми-ми-Мишне истории в современной литературе. А сейчас, если честно, несколько изменил свое отношение. Во-первых, посмотрела на них не как мама, а как читатель. И вспомнила, что в детстве они мне сильно нравились. Любила, когда мне их родители рассказывали, а потом и сама с удовольствием читала. И мораль там хорошая. Тот же Иасик-Телесик: нечего ходить куда-то с незнакомцами, могут быть плохие последствия =)
Но мою подругу в детстве бабушка так запугала бабой Ягой. Типа: если будешь непослушная, то она тебя украдет. И ей часто снились кошмары (((. В принципе, сказки тут ни при чем, можно было чем хочешь напугать, но вот образ отрицательный у меня остался.
Хотя недавно у нас поселилась у нас дома живет очень хорошая книжечка с народными сказками. Матвей еще до нее не дорос, конечно. Но отношение мое она по-чуть-чуть меняет к позитиву =)