Мандри Америкою. Вступ
Саша, як відомо, зараз у Сполучених штатах. Точніше у Лас Вегасі. Хоча, якщо чесно, то саме зараз він у Лос-Анжелесі. У нього черговий літній покерний тур. Але в ці дні така собі перерва на відпочинок. Тому він тимчасово покинув Вегас і поїхав трошки розвіятися у Сан-Дієго та Лос-Анжелесі.
Я, тим часом, відвідала з дітьми діда Вову в Чигирині і передчасно (майже на 2 тижні раніше, ніж планувалося) повернулась до Києва. Бо 28-го червня, на нашу 8-му річницю, мій чоловік зробив мені пропозицію, від якої я не змогла відмовитись ;-) Саша запросив мене до Америки - ще одна романтична подорож на двох ;-)
Тому ми з дівчатами повернулись додому, моя мама знову взяла шефство над онучками, а я зібрала валізку (така невеличка і то напівпорожня без усіх тих підгузків і принцесного шмаття) і майнула в мандри :-)
Зараз на мене чекає три перельоти: Київ - Амстердам, Амстердам - Сан-Франциско, Сан-Франциско - Лос-Анжелес. Хоча ні, знову набрехала - попереду 2 перельоти, бо один я вже відбула і пишу цей пост, стоячі в черзі на посадку в Амстердамі :-)
Оскільки виліт був дуже раннім, о 5-45 ранку, то в Бориспіль доїхала дуже швидко (братик підкинув) і в аеропорті пройшла все без затримок. В Амстердамі теж все відбувається дуже чітко, поки що нарікань немає. Хоча цей аеропорт (амстердамський) я не люблю - працівники тут грубі. Крім одного:
Я маю на увазі пса, а не чолов'ягу, що з ним грається )) Дядько - митний працівник. Як і пес. Вони ходили й обнюхували людей і багаж. Але до мене не дійшли: собака розігрався і обнюхування припинилося ;-) Проте спостерігати за ними було дуже цікаво: підходячи до чергової "жертви", митник вітався, перепрошував, а, обнюхавши, дякував і вони з псом ішли далі. Все чемно :-) Уявляю собі, що б було, будь тут Вікуська із своєю несамовитою любов'ю до "пєся" :-)))
Поки що все. Далі буде :)
Я, тим часом, відвідала з дітьми діда Вову в Чигирині і передчасно (майже на 2 тижні раніше, ніж планувалося) повернулась до Києва. Бо 28-го червня, на нашу 8-му річницю, мій чоловік зробив мені пропозицію, від якої я не змогла відмовитись ;-) Саша запросив мене до Америки - ще одна романтична подорож на двох ;-)
Тому ми з дівчатами повернулись додому, моя мама знову взяла шефство над онучками, а я зібрала валізку (така невеличка і то напівпорожня без усіх тих підгузків і принцесного шмаття) і майнула в мандри :-)
Зараз на мене чекає три перельоти: Київ - Амстердам, Амстердам - Сан-Франциско, Сан-Франциско - Лос-Анжелес. Хоча ні, знову набрехала - попереду 2 перельоти, бо один я вже відбула і пишу цей пост, стоячі в черзі на посадку в Амстердамі :-)
Оскільки виліт був дуже раннім, о 5-45 ранку, то в Бориспіль доїхала дуже швидко (братик підкинув) і в аеропорті пройшла все без затримок. В Амстердамі теж все відбувається дуже чітко, поки що нарікань немає. Хоча цей аеропорт (амстердамський) я не люблю - працівники тут грубі. Крім одного:
Я маю на увазі пса, а не чолов'ягу, що з ним грається )) Дядько - митний працівник. Як і пес. Вони ходили й обнюхували людей і багаж. Але до мене не дійшли: собака розігрався і обнюхування припинилося ;-) Проте спостерігати за ними було дуже цікаво: підходячи до чергової "жертви", митник вітався, перепрошував, а, обнюхавши, дякував і вони з псом ішли далі. Все чемно :-) Уявляю собі, що б було, будь тут Вікуська із своєю несамовитою любов'ю до "пєся" :-)))
Поки що все. Далі буде :)