Відучаємо садочок від підгузків
В цьому питанні Вікуся молодець. Вона ще влітку потоваришувала з горщиком, для чого я доклала немало зусиль, але воно ж того варте. Я розуміла, що з настанням прохолодної погоди підгузків на прогулянку не уникнути. Щодо сну - тут я взагалі не бачу особливої потреби поспішати: Поля спала у підгузках до 2-х років, після двох я поступово перевела її на багаторазові, а з двох з половиною ми вчилися спати без додаткових девайсів. І все вийшло. Тому з Вікусею я планувала щось схоже, тим більше, що її двох-з-половиною-річчя припадало знову на літо, а це найкраща пора для відмови від підгузків.
Коли Вікуся почала відвідувати садочок, там мене попередили, що вони відучають дітей від підгузків. Тю, налякали! Я у відповідь попередила їх, що вдома дитина у підгузку тільки під час сну, плюс прогулянка - так таки осінь-зима. А взагалі Вікуся без проблем користується горщиком і проколи бувають дуже рідко.
Перші місяці я бачила неабиякий прорив у відмові від підгузків - навіть ставила експерименти зі сном без додаткового захисту. Щоправда, вони всі провалилися :) Але з нового року стала помічати, що дитина вдома стала частенько хибити і забувати сідати або проситися на горщик. Згодом з`ясувалось, що поки Вікуською опікувалася Полінкіна улюблена вчителька англійської, яка Вікуську знала з 8 місяців, дуже любила і часто заміняла її основну виховательку, Вікусю в садочку регулярно позбавляли підгузка і дитина до цього звикла. Але з нового року в садочку відбулися зміни у пед.складі, наша англійка звільнилися, Вікусина вихователька часто була відсутня (то хворіла, то сесія), а нові дівчата вирішили, що мала дитина, яка приходить у підгузку, в ньому і має залишатись весь день. Зрештою, ми із Сашею стали помічати, що ті тонни підгузків, що ми регулярно носимо в садок, кудись надто швидко зникають, а дитина стала відверто пісятися.
Я звернулася до дівчат із запитанням, що за неподобство? - Вікуся дійсно багато пісяється, більше, ніж інші. - Але вдома вона знаходить ся повністю без підгузків і все, що треба, робить на горщик? - Що, правда? (їх здивування було цілком щирим) І вона проситься? - Вона не проситься! Вона самостійно бере горщик, робить свої справи, а мені приносить результат :)
Отже, ми все обговорили і домовились, що вони будуть з самого ранку позбавляти її підгузка і надівати його лише на сон та прогулянку. Мабудь, я була така переконлива, що наступні декілька днів вони видавали нам Вікусю без підгузка, та спокійно приходила додому суха і лише вдома я помічала, що Вікуся без додаткового захисту :)
Що цікаво, після цього дитина перестала пісятися і попросилася на унітаз :) Сьогодні весь вечір просилася в туалетну кімнату і всі походи туди були абсолютно результативні :)
Коли Вікуся почала відвідувати садочок, там мене попередили, що вони відучають дітей від підгузків. Тю, налякали! Я у відповідь попередила їх, що вдома дитина у підгузку тільки під час сну, плюс прогулянка - так таки осінь-зима. А взагалі Вікуся без проблем користується горщиком і проколи бувають дуже рідко.
Перші місяці я бачила неабиякий прорив у відмові від підгузків - навіть ставила експерименти зі сном без додаткового захисту. Щоправда, вони всі провалилися :) Але з нового року стала помічати, що дитина вдома стала частенько хибити і забувати сідати або проситися на горщик. Згодом з`ясувалось, що поки Вікуською опікувалася Полінкіна улюблена вчителька англійської, яка Вікуську знала з 8 місяців, дуже любила і часто заміняла її основну виховательку, Вікусю в садочку регулярно позбавляли підгузка і дитина до цього звикла. Але з нового року в садочку відбулися зміни у пед.складі, наша англійка звільнилися, Вікусина вихователька часто була відсутня (то хворіла, то сесія), а нові дівчата вирішили, що мала дитина, яка приходить у підгузку, в ньому і має залишатись весь день. Зрештою, ми із Сашею стали помічати, що ті тонни підгузків, що ми регулярно носимо в садок, кудись надто швидко зникають, а дитина стала відверто пісятися.
Я звернулася до дівчат із запитанням, що за неподобство? - Вікуся дійсно багато пісяється, більше, ніж інші. - Але вдома вона знаходить ся повністю без підгузків і все, що треба, робить на горщик? - Що, правда? (їх здивування було цілком щирим) І вона проситься? - Вона не проситься! Вона самостійно бере горщик, робить свої справи, а мені приносить результат :)
Отже, ми все обговорили і домовились, що вони будуть з самого ранку позбавляти її підгузка і надівати його лише на сон та прогулянку. Мабудь, я була така переконлива, що наступні декілька днів вони видавали нам Вікусю без підгузка, та спокійно приходила додому суха і лише вдома я помічала, що Вікуся без додаткового захисту :)
Що цікаво, після цього дитина перестала пісятися і попросилася на унітаз :) Сьогодні весь вечір просилася в туалетну кімнату і всі походи туди були абсолютно результативні :)