Домашнє завдання
На підготовці до школи Поліні завжди дається домашнє завдання: прочитати невеличкий текст і дати відповіді на запитання, розв`язати арифметичні приклади на додавання й віднімання, прості математичні задачки (Ганнуся пасла домашніх птахів, з них 8 качок, а гусей на 4 більше. Скільки було гусей?), ребуси, звуко-буквенний аналіз слів, прочитати слова і закреслити зайві літери, вибрати слова-пари з двох стовпчиків тощо.
Коли я ці завдання бачу та коли ми з Поліною їх робимо, у мене завжди відчуття, що ми неймовірно круті. Точніше Поля. Хоча й без нас не обійшлося. Тому що дитині лише 5, нехай і з половиною, а вона вже читає, пише, сама підписує своє ім`я, рахує (віднімання за межами першої десятки дається важко), виконує завдання на логіку... А коли я продивляюся завдання для співбесіди на вступ до якоїсь початкової спеціалізованої школи (бо до звичайних шкіл тестування і співбесіди заборонені, дозволені лише для шкіл з нахилом; звичайні школи теж проводять співбесіди, але начебто лише для знайомства з дитиною, а не з метою визначення рівня її знань), мені стає страшно: невже дитина в 6-7 років це має знати і вміти? Хоча, я ж міряю 6-7-річних дітей своєю 5,5-річною донькою...
Чесно кажучи, робимо ми домашнє завдання як попало. Сподіваюсь, у школі ми виправимося. З одного боку, у Полі не сильно є, коли його робити: ми ж з танців на співи, зі співів на малювання, з малювання на плавання, а після плавання... ракети запускати. А з іншого боку, від занять вона отримує набагато більше задоволення, ніж від сидіння вдома і виконання домашки. А я, щоб не перегружати дитинку (ха-ха-ха), не силю її (ха-ха-ха). Поки не назбирається їх стільки, що у шухляду не влазять :)) А тоді Поля йде на якийсь карантин і ми з нею починаємо розважатись - в день по 2-4 завдання (не підряд, звісно, бо підряд більше 3-х - це знущання, в тому числі і наді мною) і так за тиждень весь 2-місячний запас виконується :)
Завдання: прочитати словосполучення і написати правильно слово, що написане навпаки. Зазвичай Поля читає трошки швидше, але тут її збивало з пантелику друге "неправильне" слово.
Пам`ятаю, як одного разу дід Вова був присутній при виконанні досить складного арифметичного завдання. Причаївся, спостерігає... А Поля, хитра хитрюга, вся така сурьйозна, сидить рівно, олівця тримає красиво, до мене за підказками не звертається і приклади один за одним так і лускає, так і лускає. А у дєдушки очі все більші, все кругліші стають. А мене сміх так і розбирає :)) Бачив би дід Вова, як Поля робить завдання, коли сама тільки мама присутня :)))
Коли я ці завдання бачу та коли ми з Поліною їх робимо, у мене завжди відчуття, що ми неймовірно круті. Точніше Поля. Хоча й без нас не обійшлося. Тому що дитині лише 5, нехай і з половиною, а вона вже читає, пише, сама підписує своє ім`я, рахує (віднімання за межами першої десятки дається важко), виконує завдання на логіку... А коли я продивляюся завдання для співбесіди на вступ до якоїсь початкової спеціалізованої школи (бо до звичайних шкіл тестування і співбесіди заборонені, дозволені лише для шкіл з нахилом; звичайні школи теж проводять співбесіди, але начебто лише для знайомства з дитиною, а не з метою визначення рівня її знань), мені стає страшно: невже дитина в 6-7 років це має знати і вміти? Хоча, я ж міряю 6-7-річних дітей своєю 5,5-річною донькою...
Чесно кажучи, робимо ми домашнє завдання як попало. Сподіваюсь, у школі ми виправимося. З одного боку, у Полі не сильно є, коли його робити: ми ж з танців на співи, зі співів на малювання, з малювання на плавання, а після плавання... ракети запускати. А з іншого боку, від занять вона отримує набагато більше задоволення, ніж від сидіння вдома і виконання домашки. А я, щоб не перегружати дитинку (ха-ха-ха), не силю її (ха-ха-ха). Поки не назбирається їх стільки, що у шухляду не влазять :)) А тоді Поля йде на якийсь карантин і ми з нею починаємо розважатись - в день по 2-4 завдання (не підряд, звісно, бо підряд більше 3-х - це знущання, в тому числі і наді мною) і так за тиждень весь 2-місячний запас виконується :)
Click to viewЗавдання: прочитати словосполучення і написати правильно слово, що написане навпаки. Зазвичай Поля читає трошки швидше, але тут її збивало з пантелику друге "неправильне" слово.
Пам`ятаю, як одного разу дід Вова був присутній при виконанні досить складного арифметичного завдання. Причаївся, спостерігає... А Поля, хитра хитрюга, вся така сурьйозна, сидить рівно, олівця тримає красиво, до мене за підказками не звертається і приклади один за одним так і лускає, так і лускає. А у дєдушки очі все більші, все кругліші стають. А мене сміх так і розбирає :)) Бачив би дід Вова, як Поля робить завдання, коли сама тільки мама присутня :)))