Коли тата немає вдома (Грузія)
Саша знову у відрядженні. На цей раз у Грузії.
Не знаю, що яйце, а що курка, але кожного разу, коли Саша кудись милиться, діти на час поїздки хворіють. Тому якщо я теж розмірковую, чи не намилитись і мені, то все мило йде лісом.
Минулого разу, коли Саша їздив до Відня (21-25 січня), Вікуся хворіла вітрянкою, а Поля сиділа вдома на карантині. На цей раз Поля хворіє вітрянкою, а Вікуся - ГРЗ (температура, шмарклі, кашель). Щоправда, Поля вже відхворілася, але святковий весняний раночок в садку все одно пропустила. А Вікуся тільки почала - найгостріша фаза :(
Тим не менш, це не заважає нам влаштовувати дівичники та робити різні корисні справи :)
Отже, звіт для тата: день перший.
Вчили абетку. В пригоді став подарунок від братика Койі Вікусі на день народження.
Під керівництвом Полі Вікусі грається набагато цікавіше і краще. Сама вона лише вмикала й вимикала цю абетку та музику в ній, а з Полею з задоволенням пограла в пошуки букв та картинок. Причому малеча вже впізнає деякі букви. І це заслуга не садочку, а мами! :) Я іноді даю Вікусі пограти дерев`яною абеткою з вкладишами та з її допомогою й, звісно, не без моєї участі, а також Поліної, Вікуся потрошку вчить ті чи інші букви. Улюблені - "о", "с" та "д" :)
Танці. Без них життя - не життя :)
Оскільки це другий "забіг", то Вікуся не така активна, ще й на зефір відволікалася :)
Влаштували пісочну терапію. В нагоді стали подарунки від Насті та Марфи з Солею на Вікусин день народження :)
Це звіт для тих, хто переживав, що подарували одній, а грає інша - у нас все під контролем ;-)
Вікуся поки що не вловила ідею кінетичного піску, але гралася із задоволенням. А Поля з не меншим задоволенням пограла у "пісочну терапію тьоті Лесі" - виставляла себе вчителькою, розказувала, що робити, давала Вікусі завдання :)
Кому здається, що на таку пісочницю замало піску, одразу скажу, що цього достатньо. Якби нам подарували більше або коли я придбаю ще, я все одно видаватиму їм для гри лише 1 кілограм. І тільки коли буде грати більше дітей, ніж двоє, я додам іще. По перше, їм вистачає цієї кількості, а по-друге, так менші масштаби розрухи ;-) До речі, він не розноситься хатою так, що ай-яй-яй. Для мене головне проконтролювати, щоб Вікуся помила руки, перш ніж понесеться гратись за межі кухні, протерти дверні ручки у ванну, обережно скласти приладдя й скатертину (Поля мені допомагає) та одразу протерти підлогу (вона не пісочна, але так спокійніше) - все це робиться дуже швидко. Втрати піску після кожної "терапії" у нас дуже незначні.
Ввечері влаштували чаювання з гарячими бутербродами й рекламою мультиками
Ночували всі разом у великій кімнаті на дивані - так цікавіше ;-)
Вікуся кашляла і спала погано, я - майже не спала. По-перше, мені там незручно, а по-друге, не сильно давали. Зате Поля виспалася за всіх. В цьому питанні вона - викопана папа: сплять, де завгодно, як завгонно, засинають без проблем. Мені таке й не снилося ;-)
Ще я змоталася у гімназію східних мов і записала Поліну на співбесіду щодо вступу до їх початкової школи. А дівчат провідала "бабу Нєня" (бабушка Лєна).
Не знаю, що яйце, а що курка, але кожного разу, коли Саша кудись милиться, діти на час поїздки хворіють. Тому якщо я теж розмірковую, чи не намилитись і мені, то все мило йде лісом.
Минулого разу, коли Саша їздив до Відня (21-25 січня), Вікуся хворіла вітрянкою, а Поля сиділа вдома на карантині. На цей раз Поля хворіє вітрянкою, а Вікуся - ГРЗ (температура, шмарклі, кашель). Щоправда, Поля вже відхворілася, але святковий весняний раночок в садку все одно пропустила. А Вікуся тільки почала - найгостріша фаза :(
Тим не менш, це не заважає нам влаштовувати дівичники та робити різні корисні справи :)
Отже, звіт для тата: день перший.
Вчили абетку. В пригоді став подарунок від братика Койі Вікусі на день народження.
Під керівництвом Полі Вікусі грається набагато цікавіше і краще. Сама вона лише вмикала й вимикала цю абетку та музику в ній, а з Полею з задоволенням пограла в пошуки букв та картинок. Причому малеча вже впізнає деякі букви. І це заслуга не садочку, а мами! :) Я іноді даю Вікусі пограти дерев`яною абеткою з вкладишами та з її допомогою й, звісно, не без моєї участі, а також Поліної, Вікуся потрошку вчить ті чи інші букви. Улюблені - "о", "с" та "д" :)
Танці. Без них життя - не життя :)
Click to viewОскільки це другий "забіг", то Вікуся не така активна, ще й на зефір відволікалася :)
Влаштували пісочну терапію. В нагоді стали подарунки від Насті та Марфи з Солею на Вікусин день народження :)
Це звіт для тих, хто переживав, що подарували одній, а грає інша - у нас все під контролем ;-)
Вікуся поки що не вловила ідею кінетичного піску, але гралася із задоволенням. А Поля з не меншим задоволенням пограла у "пісочну терапію тьоті Лесі" - виставляла себе вчителькою, розказувала, що робити, давала Вікусі завдання :)
Кому здається, що на таку пісочницю замало піску, одразу скажу, що цього достатньо. Якби нам подарували більше або коли я придбаю ще, я все одно видаватиму їм для гри лише 1 кілограм. І тільки коли буде грати більше дітей, ніж двоє, я додам іще. По перше, їм вистачає цієї кількості, а по-друге, так менші масштаби розрухи ;-) До речі, він не розноситься хатою так, що ай-яй-яй. Для мене головне проконтролювати, щоб Вікуся помила руки, перш ніж понесеться гратись за межі кухні, протерти дверні ручки у ванну, обережно скласти приладдя й скатертину (Поля мені допомагає) та одразу протерти підлогу (вона не пісочна, але так спокійніше) - все це робиться дуже швидко. Втрати піску після кожної "терапії" у нас дуже незначні.
Ввечері влаштували чаювання з гарячими бутербродами й рекламою мультиками
Ночували всі разом у великій кімнаті на дивані - так цікавіше ;-)
Вікуся кашляла і спала погано, я - майже не спала. По-перше, мені там незручно, а по-друге, не сильно давали. Зате Поля виспалася за всіх. В цьому питанні вона - викопана папа: сплять, де завгодно, як завгонно, засинають без проблем. Мені таке й не снилося ;-)
Ще я змоталася у гімназію східних мов і записала Поліну на співбесіду щодо вступу до їх початкової школи. А дівчат провідала "бабу Нєня" (бабушка Лєна).