Дитяче святкування Вікусиного ДН
Спочатку планували на 20 лютого - день, наступний за самим днем народження. Але купа різних причин змусила перенести на наступні вихідні - 27 лютого.
Святкували в Бебі Барі на Львівській площі. Взагалі, я не великий поціновувач святкування у ресторанах, тим більше коли мова йде про дитячий день народження. Відвідувати кафе і ресторани з друзями я, звісно, люблю. Але не стільки щоб святкувати, скільки щоб поспілкуватись і смачно попоїсти. З дітьми і те, й інше - справа дуже непроста. З ними це легше вдається зробити в більш домашніх умовах. Але... Мені вже давненько хотілося забабахати якесь таке собі "дитяче" свято, для Поліни. Проте на її день народження це зробити складно: літо; всі, якщо не дорослі, то діти, роз`їжджаються; сама Поля вже який рік поспіль на ДН хворіє. Коли їй виповнювалося 5 років, нам таки вдалося влаштувати свято у ресторанному компексі, за містом, але лише у родинному колі, без її друзів, і тоді вона теж була хвора - нам допомогло лише те, що свято було фактично на природі, але все ж не у форматі пікніку. Інакше ми б і на цей раз все відміняли і сиділи вдома.
Отже, ідея святкувати Вікусин ДН саме в дитячому кафе "Бебі Бар" виникла, коли ми там само святкували день народження хрещениці Насті - 31.12.2015. Комфортна місцина, приємний персонал, смачна їжа, наявність ігрової кімнати і професійної, як на мене, няні, яка дійсно сподобалась нашим дітям (що дуже важливо)... Взагалі, ми були в цьому кафе не вперше і черговий раз упевнилися, що з дітьми там перебувати дійсно комфортно. Тільки дорого. Але то таке - за комфорт треба платити ;-)
Ні на хвилину не приховуватиму, що в організаційних питаннях я орієнтувалася на Поліну, а не на Вікусю. Адже Вікусі взагалі святкування не потрібне. Поки що. А Поліні і її найближчому дитячому оточенню - дуже-предуже потрібне і при цьому не важливо, чий це день народження :) Тому Вікусі я замовляла лише няню, точніше двох, щоб на всіх дітлахів вистачило, в разі чого (бо їх мало бути 4 великих, 5-8 років, і 4 маленьких, 1-2 роки, і було таки 6 - по мінус одному в кожній категорії), а Полі і старшим дівчатам - всіляку анімацію: фейс-арт (розмальовування облич) і мильну виставу. Крім того, я вчасно згадала (точніше я й не забувала), що у нас лежить не використаний сертифікат на сімейну фотосесію, подарований на попередній ДН Вікусі - всього лише рік полежав :) І вирішила, що буде цілком доречно попросити фотографа поклацать нас (в першу чергу, дітей) під час святкування в кафе: всі красиві, розслаблені, навколо антураж, діти граються, дорослі відпочивають і спілкуються, навіть ті, хто зовсім не люблять фоткатись, і ті не дуже напружувались ;-) І мені зручно, що не треба з фотіком носитись та намагатись зловити моменти, а можна віддатись відпочинку і святкуванню.
Але результати фотосесії ми побачимо не скоро - місяць, не менше! А тут щось треба пред`явити. Отже, я випросила трошки матеріалу у гостей, які теж тихенько познімали, і зліпила невеличкий мувік.
Click to viewОкрема подяка Колі за декілька дуже красивих фото з дівчатами! ;-)
Кажуть, свято вдалося. А я і сама так думаю - мені дуже сподобалось все, що там відбувалось :) Ще б трошки чарів з радянської "Попелюшки", які б дозволити уповільнити час і дати більше можливості поспілкуватися з друзями і рідними... ;-) І дуже шкода, що дехто з запрошених не зміг бути. Їх виправдовує лише одне - що вони не контактували з уже хворою на той момент на вітрянку Поліною і, як результат, не захворіють. Але це окрема історія.
А кінець святкового дня був таким :)
