Сьогодні Вікундєль вперше сама всілася на горщик і надзюрендяла туди :)
В принципі, з горщиком вона знайома давно. Пам`ятаю, були часи, коли вона ще на колінах як слід не повзала, все на пузі, на пузі, але горщиком вже цікавилася відкрито :) Хоча скоріше, як стільчиком чи варіантом біговела. Тим не менше ті факти навіть задокументовані.
Зараз Вікуся знає чітко, для чого потрібен цей засіб. Але продовжує користуватись, як стільчиком, біговелом, тарою для іграшок (маючи в наявності і те, і інше). Ми навіть Полі знову дозволили користуватися горщиками, щоб Вікусі було за ким підглядати :)
Коли Вік робить свої ай-яй-яйні справи на підлогу, вона дуже переживає. Біжить до мене або кличе, ручками в калюжу тицяє (або в кучку - в цьому випадку може навіть поплакати, показуючи на неслухняну попу), головою хитає, "ай-яй-яй" приговорює. Коротше кажучи, сама свідомість! :))) Але поки що продовжує калюжити на підлогу. Більше того, вона і сама може, коли треба, принести знаряддя, всістися, проказати чарівні слова "ті-ті-ті" чи покректати, а потім встати і накалюжити поряд :)
Але сьогодні... Я помітила, що вона хоче. Нагадала про горщик. Вона взялася ним чергово гратися, діла не зробила. Аж тільки я відвернулася, як почула чарівні звуки. Початок покладено ;-)
Все ж таки жалкую, що полінилася і не стала висаджувати, як Полю - з нею свідомості було більше :)