LIGHTмотив...

[myza_v_kedax]

Протяг, гамір, відростки балконів,
Під ногами стеля, у кишені - літо…
Я замерзла в серце… як в… долоні…
Хоч надворі й тепло, взагалі-то…

Засвербіла тиша у вухах пихатих,
Проковтну піґулку аспірину…
Хто я є?…І як себе назвати?…-
Лейтмотив…Не схожий на людину.

Не чіпай розвітрене волосся,
Хай вже там живе примарний вітер.
Все,чим Я жила - вже відбулося…
Треба і тепер для чогось жити.

Я сховаю день у рукавичку…
Хай поспить у ній до понеділка…
Кину ніч, немов погану звичку,
І стану вмить пекуча, мов горілка…

Обпечись об мене….Може краще?
Може скажеш, Я - анестезія?
Я свій вітер не віддам тобі. Нізащо.
Не згори, пильнуй, від ейфорії…

Хочеш, загублюся у тумані,
ЗаплачУ за кожну твою кривду?
Відповім на всі дурні питання,
Натисну всі кнопки твого ліфту?..

Хочеш, розкришу яскраву крейду
Коло всіх слідів серед асфальту?
Подарую завтра тобі флейту,
Чи світлини на газетних шпальтах?..

Ще хвилина - завтра, а без неї - вчора,
Знову ранок продає неділя…
Я придбала…Може надто скоро:
За три краплі віскі - краплю божевілля?

***

Місто медитує…Радіо на стелі
Будить глухоту зимового повітря…
А твої провулки ,мертві, як пустеля,
Їм бракує сонця і... бракує вітру...
***

От і все. Складаю свої титри…
Без страждань…без сліз, без поцілунків…
Я - Лейтмотив. Без звісток зниклий
У безвітрі цих провулків…