Отрицание очевидного 2.
Уже давно, в брежневское время, мне,тогда ещё ещё пацану, случайно попал в руки старый польский школьный учебник по истории, закинутый на чердак львовского дома, и поэтому случайно переживший времена, когда советская инквизиция- МГБ- КГБ, предавала аутодафе на костре его "сотиражников
( Read more... )
Покі що(в межах тої інформаціі, якою володію на сьогодні) дотримуюсь думки, що ви були би праві, якщо російський народ перетнув би вже межу між хлоп"ям і чоловіком. До сьогодні він поводиться так:-
Хотя до "политической нации", да и просто- до нации,
ещё надо дорасти,
- как от мальчика (который действует исходя из своих, детских мотивов и которому нужен строгий Отец),
- до мужчины (который уже сам заводит свою семью, где уже он в роли отца)
- "Сравнительный анализ национализма и волос на лобке юноши"- http://mysliwiec.livejournal.com/31941.html
Щоб "народився" народ достатньо 200-300 років"стабільної" спільноти- ( наприклад гагаузи- нащадкі залишившихся турків)- яка "допетрила" до свого інтересу і своєї самототожності в окремості. А в Росіі постійно щось додавалося, все в перетурбаціях, змішуваннях. Керував Батько- цар- генсек. А з 1917 року ввімкнули "єдіную общность- совєтскій народ".
Вас не дивувало, чому вони так беззахісни перед "кавказом"? Зодного боку 10 з малого, но вже народа (сформованноі націі),- з другого толпа дорослих "підлітків" по моделі поведінки", " без батька", якій за них вирішує. У них (100 підлітків) нема звичкі до єднання і самостійної діі. як у 10ти половозрілих мужчин по самовідчуттю. Ті 10-ро самі- кожен собі "батько". Як козаки. Немає псіхологіі-"Вот прієдєт барін, барін нас рассудіт". Інші межанізми дії.
Якщо тут всі нюанси росписувати, то за подробицями загубиться основна думка. До неї треба звикнути, а потім - деталізація.
Reply
Leave a comment