Я вже давно казав, що тверезою людиною керує його свідомість, а п'яною - його підсвідомість. У кожного є своя певна мінімальна доза вжитого алкоголю, котра починає гальмувати/блокувати його свідомість.
І тоді сп'янілою людиною починає керувати його підсвідоме, таке, яким воно є.
І саме тому сп'янілий поводить себе так, як не вчинив би у тверезому спокійному стані.
Якщо це підсвідоме світле, п'яна людина весела, розповідає анекдоти, братається зі всіма (до речи, тварини це також відчувають).
А якщо це підсвідоме темне, то починаються хапання за ніж, за першу ліпшу зброю, встрягання у бійку, чи провокування тої ж бійки, тобто виходить назовні все те злеє, що і так вже було в підсвідомості у тверезого, але його свідомість не давала цьому вийти нагору.
Зараз прочитав про це ж у Тараса Прохаська:
"Переконався, що спирт нічого із собою не приносить - ні відваги, ні ницості.
Алкоголь є попросту чудесним проявником.
Коли всередині ясно, то і у найгіршому стані чорноти не буде.
Коли ж внутрішня лямпадка тверезого тримається лиш зусиллями волі, то п'яна чорнота затопить її майже моментально".
"Чотири п'яниці їдуть на птиці", 1976 Марія Примаченко
Цей пост також розміщено на:
https://mysliwiec.dreamwidth.org/3031921.html Коментів: