Коли Епіфаній повідомив, що Різдво можна святкувати 25го, він нічого не порушив і нового не придумав
Коли предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній повідомив, що якщо суспільство того бажатиме, Різдво можна святкувати 25 грудня, він нічого не порушив і нічого нового не придумав.
Мало хто знає, що важаючи на те, що у 20 столітті помилка Юліанського календаря збільшилась до 13 діб, у 1923 році у Константинополі під головуванням Вселенського Патриарха Мелентія відбулися збори православних ієрархів. На тих зборах було вирішено прийняти для церковних портеб модифікований "новоюліанський" календар. Було вирішено всі "нерухомі" свята святкувати за Григорианським календарем, а всі прив'язані до Пасхи - за Юліанським.
Рішення це було визнано всіма помісними православними церквами крім (з різних приіин) Ієрусалимської, Сербської, Афона, Російської і Грузинської (остання тоді ще з часів завоювання Грузії Рос. імперією була підпорядкована Російській церкві, наприклад, служба йшла цне грузинською, а церковно-слов'янською мовою, Москва дозволила грузинам повернутися до грузинської мови тільки у 1944 році).
Дізнавшись про результати Константинопольської наради 1923 року, не мавший можливості буди присуутнім на тій нараді (зі зрозумілих радянських причин) Патриарх Тихон (помер за нез'ясованих ообставин у 1925р.) 15 жовтня 1923 року запропонував пристати до рішень наради і також впровадити ії рішення в церковне життя ("обновленци" зробили це ж ще раніше).
Але опір тодішнього російського кліру був настільки сильним, що вже за 24 доби Тихон мусив дати задню - видав розпорядження - «повсеместное и обязательное введение нового стиля в церковное употребление временно отложить».
1928 року грузинський Католікос Христофор намагався перейти на новий календар, але також невдало.
Болгарська церква, котра стала автокефальною у 1953 році, перейшла на новоюліанський календар у 1967 році.
Таким чином, не тільки католики і протестанти що живуть за Григорианським календарем відзначають Різдво у ніч з 24 на 25 грудня, а і більшість (10 з 15-ти) православних церков святкують Різдво у той же день, що і католики - з 24 на 25 грудня, так як вони користуються не "католицьким" Григоріанським календарем, а так званим "Новоюліанським", котрий сьогодні співпадає з Григоріанським.
Сьогодні, з 15 ти православних церков, Різдво лишились святкувати в ніч з 6 на 7 січня тільки 5 православних церков - Українська, Російська, Грузинська, Сербська, Ієрусалімська церкви, монастирі Афону, католики східного обряду (УГКЦ - Українська Греко-Католицька Церква) і частина російських протестантів.
Новоюліанський календар, це модифікація Юліанського календаря авторства сербського астронома, професора математики Белградського університету Мілутина Міланковича.
Календар заснований на 900 річномуциклі (за 900 років набігає один "зайвий" день) і вважається дещо точнішим за Григоріанський (заснований на 400 річному циклі) і буде співпадати з Григоріанським до 2800 року.
У 2800 році між Григоріанським і Новоюліанським календарями набереться розбіжність у 1 день. Розбіжність Юліанського календаря з асторномічним роком у 1 день набігає кожні 128 років, Грігоріанського - кожні 3 тисячі 333 рокі, Новоюліанського - кожні 40 тисяч років.
* * *
"Більшість помісних православних церков святкують Різдво за новим, григоріанським календарем. І ми це можемо робити в майбутньому, якщо це буде сприймати український народ. Якщо християни в Україні почнуть святкувати Різдво 25 грудня, незабаром можна буде і говорити про зміни в Церкві...
...Якщо Церква побачить, що більшість православних християн в Україні готові сприйняти це, хочуть святкувати саме за новим стилем, тоді не виникне жодних проблем",
- зазначив Епіфаній.
Мало хто знає, що важаючи на те, що у 20 столітті помилка Юліанського календаря збільшилась до 13 діб, у 1923 році у Константинополі під головуванням Вселенського Патриарха Мелентія відбулися збори православних ієрархів. На тих зборах було вирішено прийняти для церковних портеб модифікований "новоюліанський" календар. Було вирішено всі "нерухомі" свята святкувати за Григорианським календарем, а всі прив'язані до Пасхи - за Юліанським.
Рішення це було визнано всіма помісними православними церквами крім (з різних приіин) Ієрусалимської, Сербської, Афона, Російської і Грузинської (остання тоді ще з часів завоювання Грузії Рос. імперією була підпорядкована Російській церкві, наприклад, служба йшла цне грузинською, а церковно-слов'янською мовою, Москва дозволила грузинам повернутися до грузинської мови тільки у 1944 році).
Дізнавшись про результати Константинопольської наради 1923 року, не мавший можливості буди присуутнім на тій нараді (зі зрозумілих радянських причин) Патриарх Тихон (помер за нез'ясованих ообставин у 1925р.) 15 жовтня 1923 року запропонував пристати до рішень наради і також впровадити ії рішення в церковне життя ("обновленци" зробили це ж ще раніше).
Але опір тодішнього російського кліру був настільки сильним, що вже за 24 доби Тихон мусив дати задню - видав розпорядження - «повсеместное и обязательное введение нового стиля в церковное употребление временно отложить».
1928 року грузинський Католікос Христофор намагався перейти на новий календар, але також невдало.
Болгарська церква, котра стала автокефальною у 1953 році, перейшла на новоюліанський календар у 1967 році.
Таким чином, не тільки католики і протестанти що живуть за Григорианським календарем відзначають Різдво у ніч з 24 на 25 грудня, а і більшість (10 з 15-ти) православних церков святкують Різдво у той же день, що і католики - з 24 на 25 грудня, так як вони користуються не "католицьким" Григоріанським календарем, а так званим "Новоюліанським", котрий сьогодні співпадає з Григоріанським.
Сьогодні, з 15 ти православних церков, Різдво лишились святкувати в ніч з 6 на 7 січня тільки 5 православних церков - Українська, Російська, Грузинська, Сербська, Ієрусалімська церкви, монастирі Афону, католики східного обряду (УГКЦ - Українська Греко-Католицька Церква) і частина російських протестантів.
Новоюліанський календар, це модифікація Юліанського календаря авторства сербського астронома, професора математики Белградського університету Мілутина Міланковича.
Календар заснований на 900 річномуциклі (за 900 років набігає один "зайвий" день) і вважається дещо точнішим за Григоріанський (заснований на 400 річному циклі) і буде співпадати з Григоріанським до 2800 року.
У 2800 році між Григоріанським і Новоюліанським календарями набереться розбіжність у 1 день. Розбіжність Юліанського календаря з асторномічним роком у 1 день набігає кожні 128 років, Грігоріанського - кожні 3 тисячі 333 рокі, Новоюліанського - кожні 40 тисяч років.
* * *
"Більшість помісних православних церков святкують Різдво за новим, григоріанським календарем. І ми це можемо робити в майбутньому, якщо це буде сприймати український народ. Якщо християни в Україні почнуть святкувати Різдво 25 грудня, незабаром можна буде і говорити про зміни в Церкві...
...Якщо Церква побачить, що більшість православних християн в Україні готові сприйняти це, хочуть святкувати саме за новим стилем, тоді не виникне жодних проблем",
- зазначив Епіфаній.