До цього є суттєвий аспект, без якого картина катастрофи (зокрема й моральної) не буде повною: німці не мали наміру брати Лєнінґрад ні штурмом, ні в інші способи, лише ізолювали блокадою. У місті протягом війни працювала військова промисловість, що сполучалася наявними способами з «великою землею» (себто в обидва боки возили товари військового призначення та сировину для їхнього виготовлення), проте вмирали з голоду тисячі людей.
Треба починати з того, що 41-го року фіни не збиралися нападати на СРСР. Але в перші дні після того як Гітлер перейшов західний кордон СРСР, Сталін, ще не усвідомлюючи масштабів загрози, зняв певну кількість військ з західного фронту, перекинув іх до кордону з Фінляндією і першим напав на фінів, цим спровокувавши іх на відповідь.. Захищаючись, Манергейм мусів відкрити вогонь і в результаті фіни просунулися вперед до Ладоги, і цим перекрили сухопутні підходи до Лжнінграду з півночи. А коли з півдня підійшли німці, то і виникла "блокада" зі сполученням тільки через Ладогу.
А не було би фінів з півночи, був биЛєнінград звичайним прифронтовим містом.
Но тут не це головне.. До вчорашньго дня я думав, що в блокадному Лєнінграді, вмираючим від голоду людям ту пайку хлібу роздавали безкоштовно. Бо всюди завжди повторювалося лише одне "давалі, давалі давалі раздавалі, давалі" і жодного разу ніде не було "продавалі". А виходить, і це продавали за гроші.
Колись я переглядав книжку, видану відразу в перших роках по війні. В тій книжці було дано чимало узагальнено-статистичних тогочасних даних, зокрема було дещо й про блокадний Лєнінґрад. Писало про кількість випущених протягом блокади німцями артилерійських снарядів. У мене був шок. Я не пригадаю тепер точно, що там писало яку цифру, але суть в тому, що самі совки подавали дані, що жодним способом не можна інтерпретувати як «битву не на життя, а на смерть» та «перманентний штурм» міста. Були «пострєлу́шкі» в обидва боки. Щось подібне до того, що тепер у нас на Донбасі. В самому місті працювала промисловість воєнного призначення, виробляла продукцію не лише для власних потреб міста, але й на вивіз через оточення. Назад везли також продукцію для війни і матеріали та сировину для виробництва. При цьому люди цивільні мерли з голоду. А коли з вже добре забутої війни почали робити новий сатанинський культ, напридумали «міст-героїв», зокрема й цю колективну трупарню, на яку було перетворено Лєнінґрад, перетворили рукотворну трагедію на
( ... )
Да не было никакой блокады. ОбУховский завод лил чугун (откуда руда и откуда уголь? ) а кировский делал танки... Какая блокада?
"На начало 1941 года в Ленинграде действовало около 1000 фабрик и заводов. Во время войны 840 промышленных предприятий были выведены из строя. Но в самые суровые годы в Ленинграде работало порядка 50 предприятий, производивших вооружение и боеприпасы. Выпускались танки, артиллерийские орудия, миномёты, пулемёты, автоматы, снаряды, мины - около 100 видов оборонной продукции. " http://tass.ru/spb-news/820620
А вот оцепить город нквдшниками и планомерно продолжить методичное уничтожение коренных горожан - это, увы, запросто...
Comments 7
Reply
Але в перші дні після того як Гітлер перейшов західний кордон СРСР, Сталін, ще не усвідомлюючи масштабів загрози, зняв певну кількість військ з західного фронту, перекинув іх до кордону з Фінляндією і першим напав на фінів, цим спровокувавши іх на відповідь..
Захищаючись, Манергейм мусів відкрити вогонь і в результаті фіни просунулися вперед до Ладоги, і цим перекрили сухопутні підходи до Лжнінграду з півночи.
А коли з півдня підійшли німці, то і виникла "блокада" зі сполученням тільки через Ладогу.
А не було би фінів з півночи, був биЛєнінград звичайним прифронтовим містом.
Но тут не це головне..
До вчорашньго дня я думав, що в блокадному Лєнінграді, вмираючим від голоду людям ту пайку хлібу роздавали безкоштовно.
Бо всюди завжди повторювалося лише одне "давалі, давалі давалі раздавалі, давалі" і жодного разу ніде не було "продавалі".
А виходить, і це продавали за гроші.
Reply
Reply
"На начало 1941 года в Ленинграде действовало около 1000 фабрик и заводов. Во время войны 840 промышленных предприятий были выведены из строя. Но в самые суровые годы в Ленинграде работало порядка 50 предприятий, производивших вооружение и боеприпасы. Выпускались танки, артиллерийские орудия, миномёты, пулемёты, автоматы, снаряды, мины - около 100 видов оборонной продукции. "
http://tass.ru/spb-news/820620
А вот оцепить город нквдшниками и планомерно продолжить методичное уничтожение коренных горожан - это, увы, запросто...
Reply
Reply
Leave a comment