Лінгвістичний антипатриотизм
Originally posted by dzhmil at Заповідник даунів
Я в своєму житті неодноразово зустрічався із мешканцями Донбасу, який недаремно одержав в українців прізвище ДАУНбасу, і всякий раз їм дивувався. Адже з людьми їх споріднює хіба прямоходіння - решта ознак відсутня. Якісь підступні, ниці й водночас нахабні, хамовиті створіння. Навіть мови в них нема. Вони більше за все на світі бояться, що в них відберуть «русскій язик», у той саме час з усього арсеналу російської мови вони краще за все володіють тільки матюками.
Вони неспроможні навіть власні міста назвати по-російськи грамотно: сумнозвісний Слов’янськ іменують «СлАвянском» - із наголосом на першому складі (довелося довгий час перебувати з одним з уродженців цієї дивовижної дірки на мапі світу, то він з піною в роті відстоював, що вимовляти треба саме так).
Слов’янськ тут не сам один. Місто Сніжне (російською Снежное) місцеві йменують усякій логіці всупереч «СнежнОе». Тоді вже і місто Южное вони називають, мабуть, «ЮжнОе», не інакше.
Скажете, дрібниці. А по-моєму - це найперша ознака повної інтелектуальної деградації. Не знати назви міста, в якому народився й виріс! І ця наволоч щось там вимагає від решти України, не дає спокою іншим уже котрий тиждень. Ясно, що там баламутять кацапи-диверсанти, але було ж де й баламутити! Чомусь у нас в Дніпропетровську нема нічого подібного.
Недаремно й сам Золотий Батон, не проти ночі буде згаданий, народився і, так би мовити, сформувався саме тут, отже, воістину, спасибі мешканцям Донбасу за такого «президента».
Я в своєму житті неодноразово зустрічався із мешканцями Донбасу, який недаремно одержав в українців прізвище ДАУНбасу, і всякий раз їм дивувався. Адже з людьми їх споріднює хіба прямоходіння - решта ознак відсутня. Якісь підступні, ниці й водночас нахабні, хамовиті створіння. Навіть мови в них нема. Вони більше за все на світі бояться, що в них відберуть «русскій язик», у той саме час з усього арсеналу російської мови вони краще за все володіють тільки матюками.
Вони неспроможні навіть власні міста назвати по-російськи грамотно: сумнозвісний Слов’янськ іменують «СлАвянском» - із наголосом на першому складі (довелося довгий час перебувати з одним з уродженців цієї дивовижної дірки на мапі світу, то він з піною в роті відстоював, що вимовляти треба саме так).
Слов’янськ тут не сам один. Місто Сніжне (російською Снежное) місцеві йменують усякій логіці всупереч «СнежнОе». Тоді вже і місто Южное вони називають, мабуть, «ЮжнОе», не інакше.
Скажете, дрібниці. А по-моєму - це найперша ознака повної інтелектуальної деградації. Не знати назви міста, в якому народився й виріс! І ця наволоч щось там вимагає від решти України, не дає спокою іншим уже котрий тиждень. Ясно, що там баламутять кацапи-диверсанти, але було ж де й баламутити! Чомусь у нас в Дніпропетровську нема нічого подібного.
Недаремно й сам Золотий Батон, не проти ночі буде згаданий, народився і, так би мовити, сформувався саме тут, отже, воістину, спасибі мешканцям Донбасу за такого «президента».