Був і я на тих скелях
Отвори-вруби у скелях слугували для закріплення колод, із яких складалася ця неприступна фортеця. Зафіксувавши та проаналізувавши всі 3,5 тис. врубів, учені змогли відтворити конструкцію та зовнішній вигляд унікальної оборонної споруди, що існувала тут, починаючи з другої половини ІХ ст.
За товщиною колоди, якій відповідав діаметр врубу, можна досить точно вирахувати її довжину і отримати, наприклад, розмір балки перекриття чи довжину зрубу. Так, вимірюючи та підраховуючи, крок за кроком історики архітектури з 90-відсотковою вірогідністю відтворили омріяну фортецю.
Отже, Тустань мала оборонні стіни до 15 м заввишки, 5-поверховий житловий корпус площею понад 1000 кв. м, безліч складських та службових приміщень, розташованих як на поверхні, так і у товщі скелі.
Колодязь 35 м завглибшки не давав захисникам фортеці пропасти від спраги (найжорстокішого ворога всіх обложених), а висота скель, між якими стриміла фортеця, робила її недосяжною для підпалу та штурмових пристроїв - баліст і таранів, якими дуже вміло користувалися монголи.