Jun 18, 2010 17:30
Вирішила трохи повернути свій моск до стану математичної готовності. Використовую для цього збірник-довідник, виданий у Німеччині. Коли я півроку жила в Німеччині 2000 року, щось таке з преси пам'ятаю, що педагоги виступали за те, аби скасувати викладання у школі на основі теорії множин. Довідничок цей я купила, здається, 2005 р. Здається, в тих педагогів нічого не вийшло, бо все починається одразу з тої самої теорії множин. Навіть до того, як пояснити, що таке складання та віднімання. Воно, мабуть, для німців відносно логічно тому, що ту теорію множин, як показав побіжний погляд на вікіпедію, вперше обґрунтував саме німець - Ґеорґ Кантор. Побіжний погляд вже на англійську вікіпедію показує, що дехто має "objections to set theory as a foundation for mathematics". Розберуся я з цим якось пізніше (не без пляшки, очевидно), але наразі - на повторенні базових речей - це видається якоюсь безглуздою надбудовою, яка, можливо, і має якусь цінність, але вводити її треба десь пізніше, ближче до функцій, та й то вже ближче до матану, бо ми у школі, наскільки пам'ятаю, з алгеброю і тими функціями робиралися, жодного разу не вимовивши і не прочитавши слово "множина". Наразі в мене заворіт моску (особливо тому що я все це ще й читаю німецькою), і я не розумію, чому після того, як вже написано, чому дорівнює x, треба писати ще один рядок, в якому написано те ж саме, тільки воно обізвано вже не x, а "множина розв'язку" %\\\.
Але чого ще чекати від людей, які замість сорок два пишуть два-і-сорок? Хоча, може, хтось із просвітлених мені пояснить, яка користь від цієї теорії, враховуючи, що (знову-таки базуючись на Вікіпедії) там навіть на рівні аксиоматики дискусії ведуться. Поки я ще не просвітлена, ці дискусії мені видаються суперечкою навколо дефініцій, тобто мови, якою описується нєчьто (що?).