Розгірче
Зніму замок для постів про подорожі Галичиною.
Цього разу були в Розгірчому, де знаходиться печерний монастир.
З погодою не пощастило зовсім, дощ, під ногами каша, в горах низькі хмари, під вечір піднявся туман, але тим не менш, поїздка відбулась.
Покрокова інструкція, мінімальний опис дороговказів і знимки під катом
Маршрутка Львів-Стрий-Сколе від'їжджає від зупинки на приміському вокзалі. Їхати треба до зупинки Нижня Стинява (наголос на "и", бо мою СтинАву водій спочатку не дуже зрозумів)). Вартість станом на 08.02.2014 становила 24 грн.
Зупинка знаходиться з лівого боку дороги (якщо їхати зі Львова), біля неї є доріжка, яка веде поза зупинкою до моста через Стрий
Не раджу йти один за одним і в ногу, бо міст розхитується. І взагалі він довіри не дуже викликає, але другого варіанту нема. Хоча, пройшовши його, звикаєш, і назад йти вже веселіше.
Зійшовши з мосту, ґрунтовою дорогою між березами і молодим хвойним насадженням треба йти прямо, поки не побачите труби, з якої витікає мінеральна вода. Інтернет каже, шо сірководнева, смак специфічний (мені сподобався).
за трубою видніється бетонна стіна, яку треба обійти і йти дорогою до автобусної зупинки "Розгірче". Повернути вліво і йти дорогою. Метрів за 50-100 буде Народний будинок сірого кольору:
Ви на правильному шляху. Далі прямо, метрів з 50. Коли дійдете до повороту (орієнтир - обійстя з металевим парканом чорного кольору)
звернути направо і йти до кінця вулиці. По дорозі траплятимуться хати цікавої забудови, сільська рада, автобуси, кури, гуси і качки. При кінці вулиці справа буде криниця, а спереду-зліва - незавершена будівля з червоної цегли (я думав, санаторій, виявилось - школа)
.
пройти з правого боку і за нею буде протоптана стежка в лісок. Непомітний підйом, виходимо на поляну з старим цвинтарем (видимі роки поховань - 50-ті) під лінією електропередач.
і далі доріжкою поза цвинтар і паралельно дротам.
Наступною буде невеличка галявина. Якшо вам до монастиря - дорога прямо. Якшо вам хочеться полазити по горах, вилізти на заліснений хребет, пострибати по болотяних дорогах, полюбуватись згори краєвидами - вам догори. По дорозі до монастиря стоятиме хрест, за ним буде невеличкий місток я так і не зрозумів через шо він
Ну от, власне брама до монастиря.
Петрогліфи, серед яких я помітив кілька солярних.
А от і монастир
Більш детальну інформацію типу хто жив, коли видовбали, коли там храмовий празник і тд - шукайте в неті. Цього добра в тенетах є багато.
Всередині
Особливо по всіх келіях я не лазив, по-перше, слизько, по-друге, травмована п'ятка починала давати про себе знати, по-третє, в бєрцах це не дуже зручно робити. Приїду ше влітку або восени якось і заповню прогалину відсутності середнього ярусу.
Обійшовши вхід до келії, можна вилізти на верхні "поверхи", де, однак, нічого цікавого немає. Автографи туристів, хрест, панорама загноєного поля, мох, сніг і листя.
По враженнях - досить цікаво, недалеко від Львова (з перекусом дорога від монастиря до порогу хыжі склала біля трьох годин - тобто, можна або на півдня вирватись, або поєднати з іншим об'єктом). Схоже і на комірки в Дуброві, Луб'янім, схоже і на язичницькі храми Тернопілля. Захоплююче, але не так, як печери Ілова, чи храм Монастирка, бракує певної монументальності. Вказівників в селі нема жодного, хоча можна і розпитати в місцевих. Зрештою, якщо питання стоїть - їхати чи не їхати - їхати однозначно. Це не є об'єкт "для галочки", там досить цікаво і для краєзнавців обов'язковий "must see"
На кінець кілька знимок села
шматок нормальної дороги)
Типова галицька церква початку ХХ ст (либонь за проектом Нагірного, вони подібні як циганські діти), накрита чудовим позолоченим дахом, з кенотафом, і околицями, прикрашеними густо всіяними пивними пляшками. Кілька разів потраплялись і пляшки з шампанського.
Можна напитись води шоб в маршрутці сцяти хотілось
востаннє глянути на захмарені ялинкопосадки (уявляю, скіки там кліщів буде за кілька років)
Міст
Кригохід на Стрию
а далі маршрутка, Стрий, Миколаїв, Ашан, Наукова і дім)
і для затравки відео, цитати з якого цілий день крутились і в голові і на язику
http://www.youtube.com/watch?v=XIIfnJrL4Us
дякую за увагу.
Знимки під кінець трохи мутні, це внаслідок хмар і туману.
Цього разу були в Розгірчому, де знаходиться печерний монастир.
З погодою не пощастило зовсім, дощ, під ногами каша, в горах низькі хмари, під вечір піднявся туман, але тим не менш, поїздка відбулась.
Покрокова інструкція, мінімальний опис дороговказів і знимки під катом
Маршрутка Львів-Стрий-Сколе від'їжджає від зупинки на приміському вокзалі. Їхати треба до зупинки Нижня Стинява (наголос на "и", бо мою СтинАву водій спочатку не дуже зрозумів)). Вартість станом на 08.02.2014 становила 24 грн.
Зупинка знаходиться з лівого боку дороги (якщо їхати зі Львова), біля неї є доріжка, яка веде поза зупинкою до моста через Стрий
Не раджу йти один за одним і в ногу, бо міст розхитується. І взагалі він довіри не дуже викликає, але другого варіанту нема. Хоча, пройшовши його, звикаєш, і назад йти вже веселіше.
Зійшовши з мосту, ґрунтовою дорогою між березами і молодим хвойним насадженням треба йти прямо, поки не побачите труби, з якої витікає мінеральна вода. Інтернет каже, шо сірководнева, смак специфічний (мені сподобався).
за трубою видніється бетонна стіна, яку треба обійти і йти дорогою до автобусної зупинки "Розгірче". Повернути вліво і йти дорогою. Метрів за 50-100 буде Народний будинок сірого кольору:
Ви на правильному шляху. Далі прямо, метрів з 50. Коли дійдете до повороту (орієнтир - обійстя з металевим парканом чорного кольору)
звернути направо і йти до кінця вулиці. По дорозі траплятимуться хати цікавої забудови, сільська рада, автобуси, кури, гуси і качки. При кінці вулиці справа буде криниця, а спереду-зліва - незавершена будівля з червоної цегли (я думав, санаторій, виявилось - школа)
.
пройти з правого боку і за нею буде протоптана стежка в лісок. Непомітний підйом, виходимо на поляну з старим цвинтарем (видимі роки поховань - 50-ті) під лінією електропередач.
і далі доріжкою поза цвинтар і паралельно дротам.
Наступною буде невеличка галявина. Якшо вам до монастиря - дорога прямо. Якшо вам хочеться полазити по горах, вилізти на заліснений хребет, пострибати по болотяних дорогах, полюбуватись згори краєвидами - вам догори. По дорозі до монастиря стоятиме хрест, за ним буде невеличкий місток я так і не зрозумів через шо він
Ну от, власне брама до монастиря.
Петрогліфи, серед яких я помітив кілька солярних.
А от і монастир
Більш детальну інформацію типу хто жив, коли видовбали, коли там храмовий празник і тд - шукайте в неті. Цього добра в тенетах є багато.
Всередині
Особливо по всіх келіях я не лазив, по-перше, слизько, по-друге, травмована п'ятка починала давати про себе знати, по-третє, в бєрцах це не дуже зручно робити. Приїду ше влітку або восени якось і заповню прогалину відсутності середнього ярусу.
Обійшовши вхід до келії, можна вилізти на верхні "поверхи", де, однак, нічого цікавого немає. Автографи туристів, хрест, панорама загноєного поля, мох, сніг і листя.
По враженнях - досить цікаво, недалеко від Львова (з перекусом дорога від монастиря до порогу хыжі склала біля трьох годин - тобто, можна або на півдня вирватись, або поєднати з іншим об'єктом). Схоже і на комірки в Дуброві, Луб'янім, схоже і на язичницькі храми Тернопілля. Захоплююче, але не так, як печери Ілова, чи храм Монастирка, бракує певної монументальності. Вказівників в селі нема жодного, хоча можна і розпитати в місцевих. Зрештою, якщо питання стоїть - їхати чи не їхати - їхати однозначно. Це не є об'єкт "для галочки", там досить цікаво і для краєзнавців обов'язковий "must see"
На кінець кілька знимок села
шматок нормальної дороги)
Типова галицька церква початку ХХ ст (либонь за проектом Нагірного, вони подібні як циганські діти), накрита чудовим позолоченим дахом, з кенотафом, і околицями, прикрашеними густо всіяними пивними пляшками. Кілька разів потраплялись і пляшки з шампанського.
Можна напитись води шоб в маршрутці сцяти хотілось
востаннє глянути на захмарені ялинкопосадки (уявляю, скіки там кліщів буде за кілька років)
Міст
Кригохід на Стрию
а далі маршрутка, Стрий, Миколаїв, Ашан, Наукова і дім)
і для затравки відео, цитати з якого цілий день крутились і в голові і на язику
http://www.youtube.com/watch?v=XIIfnJrL4Us
дякую за увагу.
Знимки під кінець трохи мутні, це внаслідок хмар і туману.