Sep 24, 2010 14:16
Повертався з їдалки на роботу і зустрів пса, який соромиться на людях сходити в туалет :). Я спочатку не зрозумів. Йду, дивлюся з під якогось дерева трохи далі по стежці шо я йшов вискакує пес. Ну і такий в нього вигляд незадоволений з моєї появи. Ну я йду собі далі. А він бідолаха ніяк не може втекти з мого шляху. Трохи відбіжить, зупиниться і дивиться куди я йду. А так вийшло шо мені йти рівно туди куди він біг. Ну і в бідного пса з кожною зупинкою очі все сумніші і сумніші. Дивиться на мене так ображено, що я аж знітився гублячись в здогадках чого він такий дивний той пес. Ну нарешті пес втомився відбігати і пропустив мене. Я пройшов метрів 40, він якраз дивився чи не йде більше по тій стежці ніхто і коли переконався шо ніхто не бачить (мене він вже не помічав) песичок мій з шалено щасливим виглядом (от бігме!) почав робити свою смердючу справу :)
А все чому? Тому що пес дворовий. Він не сидить дома цілими днями і не чекає поки його виведуть, шоп з щасливим скавулінням з нього всьо вивалювалося зразу за порогом квартири.
таке смішне бачив,
ги