Валаамова ослиця або «абсурдність» Біблії
Дехто із «запеклих атеїстів» сьогодення, висміюючи те, чого взагалі не розуміє, закидає християнами, що, мовляв, як можна вірити в такий… «непотреб» як Біблію, наприклад, у те, що в Старому Завіті розмовляла... ослиця Валаама.
Згідно з біблійним текстом, через ту тварину подіяв сам Всевишній. Ослиця віщуна Валаама заговорила людською мовою, протестуючи проти побоїв. «…Розтулив тоді Господь рота ослиці й вона мовила до Валаама: «Що бо я скоїла тобі, що б'єш мене вже втрете?» І відказав Валаам ослиці: «Бо ти глумишся з мене; був би в мене меч у руці, я вбив би тебе на місці.» А ослиця до Валаама: «Чи я ж не твоя ослиця, на якій ти завжди їздив відколи живеш і аж посьогодні? Хіба я звикла так поступати з тобою?» А він до неї: «Ні!» (Чис. 22, 28-30). Цей вираз застосовують в іронічному сенсі стосовно того, хто несподівано заговорив, зазвичай, будучи мовчазною людиною.
Біблія не науковий підручник, а завше духовний. Це своєрідна історія спасіння людського роду після першого упадку у гріх. Багато речей не можна сприймати буквально (буквоїдство тут зайве), бо й символів багато... Її писали десятки людей під подихом Св. Духа протягом багатьох років і, звичайно, не раз відповідно до своїх уявлень. Навіть Господь Бог може виступати в рамках антропоморфізму.
Як не як, сучасні археологічні дослідження часто підтверджують немало біблійних розповідей. Це так, між іншим. Біблія найбільш читана й перекладена книга (книг) світу. Саме завдяки їй багато людей змінили на краще своє життя, зі злочинців стали святими тощо.
Цей випадок з ослицею, як на мене, швидше нагадує художній образ. Не є він якимось «скандалом» для сучасних землян. До чого веде часом наша впертість і зарозумілість?
У св. Писанні згадується саме про двох тварин, які говорили з людьми їхньою мовою: про змія в раю та згадану ослицю. І не випадково! Тут є своя Господня логіка. Є також таке переконання, що, мовляв, Єва та Валаам спілкувалися не з самими тваринами, а якраз з тими, хто використовував голоси цих тварин. Древній змій виступає на фоні цього знаряддям диявола, а ослиця Валаама − знаряддям у руках всемогутнього Творця. Це можна застосувати і до сучасності в категоріях зла-добра. Таке богословське пояснення. Така вагома різниця!
На загал духовна дійсність існує у земному світі. Чудес скрізь багато. Тільки духовні сліпці їх не бачать… Без Божої мудрості тут важко щось збагнути.
Не все в житті можна пояснити своїм обмеженим розумом. Знаний принцип Тертулліана: «Вірую, тому що абсурдно» (Credo, qura asurdum est − лат.) виражає, до речі, зміст учення, де істинність віри є зовсім іншою, ніж істинність розуму чи істинність матеріального світу…
