Рефлексії на бурхливе «У Бога за пазухою». Постфактум

Jun 05, 2010 22:28






Хочу зазначити, якось, між іншим, довелося раз поспілкувався з ведучим колишньої дещо сенсаційної серії "У Бога за пазухою" на українському телеканалі 1+1 через нет (сайт http://vkontakte.ru) Олексієм Душкою і хочу тепер сказати, що ця досить молода людина ніби не є атеїстом… Автор специфічних тем, де за кожне слово варто розписатись, це й сам підтвердив.

Вони, як виявляється, начебто спеціально вибрали дві великі Православні Церкви (Київського та Московського Патріархатів) та УГКЦ... І все, бо "всього не охопиш", хоч релігійна картина, тим паче на Україні, надзвичайно різноманітна. Хоч і секти їх теж цікавлять…

Журналіст ТСН так само посилається, що навіть Блаженніший Гузар підтверджує  це. Що таке, мовляв, трапляється...

Навів тоді я думку одного чоловіка, що, мовляв, їхній матеріал розрахований більше не на постійного прихожанина, а на тимчасового захожанина. Проте, за тележурналістом, ці відео-репортажі є і для прихожанина, і для захожанина, і для священиків…

Пригадав відтак  журналістові, що довіра до телеканалу 1+1 в частини людей паде...

Звичайно, зло та добро тут часто ходять у парі. Буває, що є люди не на своєму місці в політиці, медицині, міліції, журналістиці тощо. Але, звісно, це ще не означає, що та ж медицина, міліція і т. д. погані в цілому. Гріх проникає часто всюди... Даємо дорогу злові… Але може наступити рано чи пізно покаяння, зміна. Ласка Божа діє. Навіть попри гріхи священнослужителів (не ангелів).

Згадайте, що люди часто йдуть до сект саме через те, що ототожнюють священство як таке з Церквою. Мовляв, священики грішать, то й Церква погана. Забувають теж і про небесний вимір Христової Церкви, за те, що її, згідно зі св. Писанням, не здолають сили пекла. Якщо бути об’єктивним, Церква - це ми, а не тільки духовенство…

Різне є. Але через наслідки первородного гріха людина довкіл часто помічає більше зло, ніж добро. Зокрема коли ходить до храму раз-два-три на рік, якщо взагалі ще ходить...

Людину формує теж і суспільство, те, що її оточує. Священик теж людина. І не живе десь далеко на Марсі. Так само може впасти. Інколи хтось може й допомогти. І сповідається як і всі. Потребує молитов інших. Проте назагал священство як таке має свій божественний привілей чи велич.

Можливо, журналісти й мають добрий намір - викорінити якось з Церкви людські гріховності, певний нелад, однак це більше, як на мене, судячи з висновків інших, виглядало саме на як замовний матеріал перед виборами, що притьмом насувалися! Імхо.

домисли, ТСН, Церква, проблеми, люди, святість, факти, журналісти, драматизація, гріх

Previous post Next post
Up