МОЛИТВА ЗМІЦНЮЄ ПОДРУЖЖЯ
Як відомо, у житті християнина провідне місце посідає теж молитва: приватна та спільна. Скрізь, де живуть богобоязливі віруючі, лунають різнорідні молитовні прохання. Молитва покірної людини проникає навіть крізь хмари, як нам пригадує св. Писання (пор. Сир. 35, 17). Духовне життя просто в’яне без молитовної дійсності. Молитва зміцнює християнське подружжя та допомагає у практичному плані підготуватися краще до щасливої вічності. Молитва як така також спроможна допомогти у підготовці до переходу в потойбічний світ.
Спільне молитовне спілкування надає подружжю потрібну духовну силу. Досить часто у Христовій Церкві можна почути заклик, зокрема з уст духовенства, молитися вдома цілою сім’єю. Звичайно, часом досить буває непросто звикнути до цієї корисної практики, але ж можна... Чи не зменшилась би кількість розлучень, якщо б родини, наприклад, відмовляли у визначений час спільно ранішні чи вечірні молитви? Варто собі над цим поміркувати. Був такий випадок, що один чоловік часто мав різні сварки зі своєю жінкою. Якось він спитав поради у душпастиря, адже хотів уже нарешті побачити в оселі мир і спокій. Довго не думаючи, священнослужитель порадив тому чоловікові почати практикувати спільну молитву. Та, на превеликий жаль, його жінка цього не сприйняла, вимагаючи швидкого розлучення… Відтак чоловік попросив жінку відмовити з ним останній раз молитву, розпочавши молитись побожно «Отче наш». Коли вони відмовляли глибокого змісту слова «і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», то дружина враз заридала. Коли закінчили разом молитися, вона обійняла сильно свого чоловіка, попросивши в нього за все вибачення. Аж після того в їхній сім’ї запанувала сприятлива атмосфера - молитва об’єднала їхній подружній союз. Тому не варто варто уникати спільних молитовних практик, бо це надзвичайно корисна справа і добрий приклад для інших, зокрема найменших.
Розмова з Господом чи святими допомагає християнській душі жити відповідно до Божих законів та підготуватися як слід до вічності. Християнин повинен старатися, щоб його молитва була якісною, без домішок забобонства, користолюбності, дійсно щиросердечною та вдумливою. Трапляється, що дехто говорить, що, мовляв, не має деколи часу вдома на молитву, бо праця і таке інше. Але ж є попри те час на телевізор, соціальні мережі, довгі застілля, суперечки тощо!.. Коли, направду, молитва є складовою щоденного життя, то вона стає великою духовною потребою, подібно як потреба споживання хліба...
Молитва - один із засобів спасіння та є немовби ключем до небесних висот. Варто найперше Всевишнього у молитвах прославляти, дякувати Йому за все, а вже потім щось для себе просити… Якщо так чиниться у подружжі, то Спаситель дає всі необхідні благодаті і кожен член родини починає крокувати надійною стежиною до Божого Царства. «Молитва ніде не грузне, а тих, що погрузли, підіймає вона на висоту. Ніщо не чинить перепон молитві, бо в неї - духовні крила. Молитвою перемагають праведники, нею повертаються до життя грішники» (св. Єфрем Сирійський). Якщо хтось уникає в житті молитви (спільно-приватної), то згодом може, звісно, гірко шкодувати, адже «ось тепер - час сприятливий, ось тепер - день спасіння» (2 Кор. 6, 2).
Отже, молитва - це успішний християнський середник у дочасному житті. З Божої волі молитовна атмосфера надає міцності християнським родинам і заодно допомагає всім на шляхові до вічного буття. Без палкої молитви духовність не має потрібного сенсу. Треба вчитися належно молитися, щоб це було до вподоби Господеві. Подружжя, яке спільно молиться, є довготривалим і рідко коли розлучається, як уже доведено...
P.S. Дивіться також "Кроки родинної молитви".
о. Микола МИКОСОВСЬКИЙ