ЦЕЛІБАТ І БАТЮШКА...

[mykosovskyy]

Пригадую собі зараз як кілька років тому був на міжнародній прощі святої Вервиці у василіянському монастирі в смт. Малий Березний, що на Закарпатті. Прибуло тоді туди традиційно немало вірних з різних куточків України і не лише. Познайомився в той час із одним священиком Московського Патріархату, який на ту пору душпастрював на Срібній Землі (Закарпатті), раніше - в Казахстані тощо. Він для мене, до речі, видався екуменічним мандрівником, адже був привітливим, не робив якихось замішань, мав зі собою немалу господарську сумку, і я постарався йому зорганізувати там нічліг. Та менше з тим. Суть у тому, що згаданий отець сказав, що є екзорцистом, тобто таким, що виганяє злих духів (бісів) з одержимих, хоч не робив цього вже… три роки, бо я питався його, коли востаннє здійснював цей обряд. Найцікавішим було те, що душпастир поважного віку мені пояснював (адже зайшла мова й про то), що, наприклад, відоме слово у церковно-релігійній сфері "целібат" означає скорочено з російської... "целомудренный батюшка", "целомудрее" грає тут провідну роль. Може й так, однак я знаю, що "целібат" походить саме від латиської лексеми “caelibatus», «caelebs», що означає, неодружений, самотній. Це, отже, життєвий стан добровільної безшлюбності. Тому це, так би мовити, стало для мене певним відкриттям, тому що чогось подібного досі не чув, не стрічав у різних теологічних книгах-словниках і т. д. Я не хотів погоджуватися в дискусії з тим малознаним визначенням... Отаке-то «целомудрее», отака-то незнана мудрість у нашому житті. :)

П.С. До слова, батюшка, як зазначив, був неодружений...

.