Вірш «Юнак»
Жив на світі юнак
Так, як ми з вами жив.
Брав усе від життя:
Розважався, грішив.
Як питали його:
- Що даєш Богу ти?
Він казав: «До Христа
Я ще встигну прийти.
Я тепер молодий
Світ чекає мене
Вабить душу мою
Все веселе, земне.
Дискотеки, вино,
Захмелілі думки,
А до Бога в житті
Я ще встигну прийти»
Так усім говорив,
День за днем пролітав.
Хлопець далі грішив
І в гріхах потопав.
Йому легко жилось,
Були гроші і час
Повно друзів було
Поруч з ним кожен раз.
І здавалось тоді,
Що він може усе.
І літа молоді
Воля - це головне.
Бо в юнацькі роки
Ти, як цар на землі -
Всі дороги й стежки
Є доступні тобі.
Розважався юнак,
Проминали літа
Він і на мить не ступив
На дорогу Христа
Але сталося раз
Він по місту блукав
І випадково якось
Під колеса попав.
Збіглись люди умить,
Щоб йому помогти,
А він голову звів і шепоче:
- Не встиг…
Хтось йому дав води
І вуста спраглі втер
Він ще мовив: - Не встиг…
Але може ?… І вмер.
Так скінчилось життя
Сміху, танців, розваг,
Так скінчилось життя,
Пережите в гріхах.
Ну, а висновок вже
Ми зробимо самі:
Відкладати любов
Варто, люди, чи ні?!
Ми в любові живім -
Каймось, вірмо Йому
Всі до світла ідім,
Залишаймо пітьму.
Бо не знає ніхто,
Що нас завжди чека:
Чи солодкий нектар,
Чи отрута гірка
Кожен день, що минув,
Може бути кінцем.
Запитаймо себе:
Що у серці несеш?
Що відкриєм тоді
Як Ісус запитає:
«Ти на що змарнував
Свої кращі літа?»
Щоби гідний отвіт
Йому дати змогли,
Жиймо так,
Яко учні Христові жили.
І тоді у серцях
Запанує любов
І надія жива
Об’єднає нас знов.
Тож ідім до Христа.
Кожен день, кожну мить.
Не марнуймо літа,
Поспішаймо любить.
P. S. Автор невідомий...