1. Вживання апострофа:
а) після б, п, в, м, ф, к, г, х, ш, + я, ю, є, ї = апостроф
б'ю, полум'я - якщо є перед тою приголосною голосна або нічого;
але: духмяний, мавпячий, морквяний, святковий
проте: зв'язок, розм'якшувати (бо префікси);
б) торф'яний, арф'яр, верб'я, черв'як - бо (р) перед приголосними, але
різьбяр - досить підступне слово; теж Лук'ян і всі похідні від нього;
в) роз'їджений, над'їхали, між'ядерний, без'язикий, (без'яр'я - унікальне слово з двома апострофами);
2. Правопис прийменників:
із-за, з-над, з-під, з-поміж, наді мною, щодо, назустріч мені (але: на зустріч з випускниками), задля, незважаючи на, під час;
3. Правопис сполучників:
начебто, неначебто, нібито, мовбито, начеб, дарма що, поки що
4. Правопис часток:
будь, небудь, казна, хтозна (бо, но, то, от, таки);
будь-хто, що-небудь, казна-який, хтозна-де, скажи-бо, принеси-но, такий-то, все-таки, як-от:; приніс-таки (але: таки приніс - без дефісу);
частки: сь, аби, ані, що, де - перед словами пишемо разом: абихто, абощо, аніскільки,
хтось, деякий; будь-хто, але: будь з яким - окремо;
Кольори:
а) дефіси у поєднанні кольорів: чорно-білий;
б) відтінки: темно-зелений;
в) винятки: червоногарячий (жовто, золото) - разом тому що немає гарячого кольору, але: гарячо-червоний, гарячо-золотий, гарячо-жовтий (бо відтінки);
Правило: сива борода - сивобородий, Західна Україна - західноукраїнський,
білий камінь - білокам'яний; сніжно-білий і білосніжний;
аніскільки, ввечері, ввічливий, На добраніч! До побачення!
День у день, ніч у ніч, рік у рік;
Способи словотвору:
1. Суфіксальний:
•- дерев'яний, морквяний; рученька, ніженька (пестливі суфікси);
•- русявий, чорнявий (відтінки);
•- пекар, лікар (за професіями);
•- веселий - весело, гарний - гарно, пресолодкий - пресолодко;
•- радий - радість, молодий - молодість, старий - старість;
•- фінансист, піаніст (запозичені суфікси -іст (-ист); комерсант, комендант;
•- -тель - церковносл. суфікс - Спаситель, ревнитель;
2. Префіксальний: (префікс не змінює частин мови!)
- пре + прикметник = предобрий, премудрий (високий ступінь якості);
- при + дія і розташування = приїхати, принести, прибережний, примонастирський;
- дід - прадід, субконтинентальний, субмова;
3. Префіксально-суфіксальний:
•- (як? - прислівник) по-українськи, по-польськи, по-нашому, по-турецькому (-ому - закам'яніле закінчення);
•- піднебесся, міжгір'я, сузір'я, підсніжник;
4. Складання основ (може бути інтерфікс, а може і не бути):
чорнозем, чорнослив, горицвіт, Донбас;
5. Безафіксний спосіб (афікс - це префікс і суфікс разом; щось забирають):
переходити - перехід, ходити - хід, зелений - зелень, синій - синь, викликати - виклик;
6. Лексико-семантичний спосіб (семантика - значення; заміна значення слова):
мишка (тваринка) - мишка (комп'ютерна);
7. Морфолого-синтаксичний (перехід з однієї частини мови в іншу):
професорська, учительська (слово кімната не пишемо);
край (ім.) - край (прийм.); назустріч (присл.) - назустріч (прийм.);
8. Лексико-синтаксичний:
спасибі (Спаси Боже); назустріч (на зустріч); нісенітниця (ні се ні те);
9. Контамінація - телескопічний: хилити + хитати = хилитати;
Лексикологія - це розділ мовознавства, що вивчає лексику, а лексика - це всі слова якоїсь мови.
1. Однозначні слова (моносеманти) - синус, косинус;
2. Багатозначні слова (полісиманти) - крило, мишка, дружина;
3. Синонімія - внутрішня форма подібна, а зовнішня різниться: дорога-плай-гостинець-тракт-стежка і т. д.;
Синонімічний ряд складається з домінанти й інших одиничних синонімічних одиниць.
Різновиди синонімів:
Понятійні - траса, гостинець, плай; стилістичні - стезя (церк. слов. - урочисте) і стежка;
4. Омоніми - лексеми (слова) у яких зовнішня форма однакова (цілком або частково), а внутрішня абсолютно різна;
Часткові омоніми:
а) омофони (однаково звучать, але різне написання) - лапки і велика літера: Чи я з вами доїду до "Океану"?;
б) омоформи (однакова форма) - мати (спортивні коци), мати (матюки), мати (щось);
в) омографи (однакове написання) - зáмок і замóк, дорóга і дорогá, тéпло і теплó; óбрази, обрáзи і образú;
г) міжмовні омоніми - ("Жигулі" в країни третього світу, а там ніхто не купував, бо погане значення і тому перейменували на "Ладу");
рос. укр.
Шар куля
Слой шар
Баня лазня
Купол баня
Люлька колиска
Трубка люлька
д) абсолютні омоніми;
5. Пароніми - слова (лексеми), що мають подібну зовнішню форму, але цілком відмінну внутрішню форму:
адрес-адреса, приводити-призводити, особовий-особи- стий, афект-ефект, ділянка-дільниця;
6. Евфемізми - слова або словосполучення з пом'якшуваним значенням (вчителька не скаже мамі, що її дитина дурна, а скаже, що неуважна, не працює); старий - пан поважного віку;
Приклади міжмовних омонімів
7. Антоніми - лексеми (слова, що мають відмінну зовнішню форму і протилежну внутрішню форму) - чорний-білий, добрий-поганий;
мезоніми - це середня ланка між антонімами - холодний-теплий-гарячий, початок-середина-кінець, народження-життя-смерть;
8. Жаргон - мовна гра, спеціальна мова професійних чи вікових груп (молодіжний (сленг), армійський, тюремний):
вікно, пара - (професійний) для викладачів і студентів;
арго - підвид жаргонної лексики, засекречена мова певних соціальних груп - злодійське!, арго укр. кобзарів і лірників!, арго абхазьких жінок;
9. Табу - лексичне явище заборони вживати певні слова, заміна одних слів іншими:
ведмідь-вуйко; "про вовка промовка, а вовк у хату", хвороби, тобто як кажуть: "слово вимовиш, а воно матеріалізується";
10. Перифрази - описові необразні звороти - університет - навчальний заклад; (описово казати, називати зовнішні ознаки);
11. Фразеологізми - описові образні звороти (в переносному значенні):
а) фразеологічні зрощення - фрази - сума значень компонентів не впливає на значення виразу: "покажу де раки зимують", "точити ляси", "бити байдики";
б) фразеологічні єдності - звороти в яких значення компонентів підказують загальне значення фразеологізму - "тримати камінь за пазухою";
в) фразеологічні сполучення - в них одне слово має вільну сполученість, а друге семантично зв'язану: "гнідий кінь" (тільки кінь може бути гнідий), "карі очі" (тільки очі можуть бути карі);
г) крилаті вислови - власно мовні або іншомовні - "omnia mea mecum porto" з перекладом;
12. Нейтральна та експресивно забарвлена лексика:
- будь-де і будь-коли вживається: хліб, сторінка, книжка;
- емоційна і поетична - сонце, наче вишиванка;
13. Архаїзми - застарілі назви наявних тепер понять або речей: велій-великий, ланіти-щоки, вия-шия;
14. Історизми - назви колишніх предметів і подій: СРСР, козаччина, ФРН;
15. Неологізми - нові слова - запозичені або свої: порохотяг - пилосос, жилізко - праска;
але старі слова деколи стають новими: летовище, летун, світлина тощо.
Підготував Мykil