Українська мова та національна ідея.
Чому на двадцятому році незалежності ми маємо проблеми з української мови, її впровадження у
життя. Відповідаю - тому що ніхто не бажає вирішення цієї та багатьох інших проблем, про які ми
наче б то піклуємось вже майже двадцять років. На цих проблемах непогано заробляв як політичний
схід та південь, так і політичний захід чи північ із центром по середині. На проблемах мови
спекулюють як коаліція, так і опозиція, заробляючи девіденти, як перед виборами, так і між ними.
Але сьогодні ми бачимо деякі зміни у політиці мови з боку українофобів з партії регіонів,
комуністів та підспівувачів летвинівців. Вони перейшли до реальних дій, кінцевим результатом
яких буде знищення не тільки мови, а всього українського в Україні. І на радість, у них все
виходить і буде надалі виходити. Останнє - це зняття квот на український продукт на радіо.
І вони приймуть цей закон. Уявіть собі який гарний козир отримують опозиціонери напередодні
виборів, скільки буде розмов. Так що добре, що проблема зрушила з місця, хоч і пішла не в той
бік. Дійсно, краще зробити хоч якийсь крок, тільки не стояти на місці. Ці кроки сьогодні
робляться під виглядом реформ по всіх напрямках життєдіяльності держави. Повторюю - опозиції це
вигідно, тому що вона набирає для свого електорату козирі, підглядаючи один в одного карти, для
подальшої передвиборної гри у дурня, не розуміючи, що у цій грі вони можуть так загратись, що
лишаться зі своїми найкращими позиціями у програші. А таке у цій грі буває. Більше того, коли
опозиція каже, що з приходом її до влади, відмінить антиукраїнські закони, вона тим самим знищує
залишки спротиву, підігруючи українофобам, надаючи карт-бланш їх діям. Чому ж у нас сьогодні,
саме сьогодні, така опозиція і така коаліція? Тому що саме зараз нарешті сформувалась
ідея,"руский мір в Украінє",яка є основою, є базовою у реальних діях українофобів. Ми маємо
пишатись тим, що хоч якась така ідея в Україні з'явилась. Якби за двадцять років сформувалась
українська національна ідея, то не виникла б ця. Але у тому ніхто не був зацікавлений саме
тому, що з національною ідеєю гра в дурня припинилася б. І "тушки"не бігали б по залу Верховної
ради з однієї фракції в іншу. Національна ідея не давала б можливості маніпулювати, видавати
чорне за біле, спекулювати на українських цінностях. У будь які часи, будь який народ на
національній ідеї вибудовував таку державу, з якою рахувався світ і обов'язково стверджував свою
мову, як один з головних чинників державності. Відроджувалась навіть мова, яка була мертвою на
протязі 18 століть, івріт. Чому вона відродилась? ЇЇ відродила ідея -сіонізм. А скільки було
розмов та спротиву тих, хто звик розмовляти на ідиші, російські та ін. Державою, яка має ідею
було жорстко сказано "рак ивріт" - тільки івріт і крапка. Немає сумніву, що наш головний
українофоб, історичною батьківщиною якого є Ізраіль, добре знає про це. Саме тому не має
значення, який відсоток людей розмовляє іншою мовою. Це не може бути головним аргументом для
впровадження другої державної мови в період відродження та імперських зазіхань. Держава, народ
повинні зробити все можливе, що б в Україні державною була одна єдина мова -українська.
Пам'ятаєте, яким популярним був Рух на рубежі дев'яностих. Як йому вірили, надіялись. Але він
продався і вмер, не сформувавши національної ідеї. Сьогодні Костенко, який очолює один із
обламків Руху не знайшов нічого кращого, як закинути ідею "Купуй українське". Це вже повна
політична деградація. Таку ідею у свій час запровадив напередодні виборів Кучма. Крім того, де
воно те українське, якщо вже навіть українські сувеніри виготовляють у Китаї? Стільки сидіти у
Верховній раді і нічого реально не зробити на зустріч українському виробнику.Зараз, разом із
Матвієнко вони вже шукають за якого партійно політичного воза зачепитись, що б у черговий раз
виїхати до Верховної ради, та продовжити своє комфортне, безвідповідальне існування у ніші
тихого, теплого, привілейованого існування. Можливо черговий майдан зуміє народити національну
ідею, а не помаранчевий бренд, який зник разом із Президентом, для якого дешеві публічні бабські
сварки були більш відповідальними ніж доля України.
Національна ідея є основою політичної волі. На прикладі "руського міра" ми це сьогодні
реально бачимо та відчуваємо. Але яка ідея така і політична воля в руках згуртованого,
національно продажного політичного лайна, яке сьогодні забиває екрани телевізорів та заливаює
собою весь інформаційний простір держави. Під прапором національної ідеї поставили б підпис ті,
хто дійсно бажає щастя і добра своїй Україні. А поки що працює щоденно, щохвилини ідея "рускій
мір в Украінє". Працює і перемагає на радість коаліції та опозиції, знищуючи державу.
життя. Відповідаю - тому що ніхто не бажає вирішення цієї та багатьох інших проблем, про які ми
наче б то піклуємось вже майже двадцять років. На цих проблемах непогано заробляв як політичний
схід та південь, так і політичний захід чи північ із центром по середині. На проблемах мови
спекулюють як коаліція, так і опозиція, заробляючи девіденти, як перед виборами, так і між ними.
Але сьогодні ми бачимо деякі зміни у політиці мови з боку українофобів з партії регіонів,
комуністів та підспівувачів летвинівців. Вони перейшли до реальних дій, кінцевим результатом
яких буде знищення не тільки мови, а всього українського в Україні. І на радість, у них все
виходить і буде надалі виходити. Останнє - це зняття квот на український продукт на радіо.
І вони приймуть цей закон. Уявіть собі який гарний козир отримують опозиціонери напередодні
виборів, скільки буде розмов. Так що добре, що проблема зрушила з місця, хоч і пішла не в той
бік. Дійсно, краще зробити хоч якийсь крок, тільки не стояти на місці. Ці кроки сьогодні
робляться під виглядом реформ по всіх напрямках життєдіяльності держави. Повторюю - опозиції це
вигідно, тому що вона набирає для свого електорату козирі, підглядаючи один в одного карти, для
подальшої передвиборної гри у дурня, не розуміючи, що у цій грі вони можуть так загратись, що
лишаться зі своїми найкращими позиціями у програші. А таке у цій грі буває. Більше того, коли
опозиція каже, що з приходом її до влади, відмінить антиукраїнські закони, вона тим самим знищує
залишки спротиву, підігруючи українофобам, надаючи карт-бланш їх діям. Чому ж у нас сьогодні,
саме сьогодні, така опозиція і така коаліція? Тому що саме зараз нарешті сформувалась
ідея,"руский мір в Украінє",яка є основою, є базовою у реальних діях українофобів. Ми маємо
пишатись тим, що хоч якась така ідея в Україні з'явилась. Якби за двадцять років сформувалась
українська національна ідея, то не виникла б ця. Але у тому ніхто не був зацікавлений саме
тому, що з національною ідеєю гра в дурня припинилася б. І "тушки"не бігали б по залу Верховної
ради з однієї фракції в іншу. Національна ідея не давала б можливості маніпулювати, видавати
чорне за біле, спекулювати на українських цінностях. У будь які часи, будь який народ на
національній ідеї вибудовував таку державу, з якою рахувався світ і обов'язково стверджував свою
мову, як один з головних чинників державності. Відроджувалась навіть мова, яка була мертвою на
протязі 18 століть, івріт. Чому вона відродилась? ЇЇ відродила ідея -сіонізм. А скільки було
розмов та спротиву тих, хто звик розмовляти на ідиші, російські та ін. Державою, яка має ідею
було жорстко сказано "рак ивріт" - тільки івріт і крапка. Немає сумніву, що наш головний
українофоб, історичною батьківщиною якого є Ізраіль, добре знає про це. Саме тому не має
значення, який відсоток людей розмовляє іншою мовою. Це не може бути головним аргументом для
впровадження другої державної мови в період відродження та імперських зазіхань. Держава, народ
повинні зробити все можливе, що б в Україні державною була одна єдина мова -українська.
Пам'ятаєте, яким популярним був Рух на рубежі дев'яностих. Як йому вірили, надіялись. Але він
продався і вмер, не сформувавши національної ідеї. Сьогодні Костенко, який очолює один із
обламків Руху не знайшов нічого кращого, як закинути ідею "Купуй українське". Це вже повна
політична деградація. Таку ідею у свій час запровадив напередодні виборів Кучма. Крім того, де
воно те українське, якщо вже навіть українські сувеніри виготовляють у Китаї? Стільки сидіти у
Верховній раді і нічого реально не зробити на зустріч українському виробнику.Зараз, разом із
Матвієнко вони вже шукають за якого партійно політичного воза зачепитись, що б у черговий раз
виїхати до Верховної ради, та продовжити своє комфортне, безвідповідальне існування у ніші
тихого, теплого, привілейованого існування. Можливо черговий майдан зуміє народити національну
ідею, а не помаранчевий бренд, який зник разом із Президентом, для якого дешеві публічні бабські
сварки були більш відповідальними ніж доля України.
Національна ідея є основою політичної волі. На прикладі "руського міра" ми це сьогодні
реально бачимо та відчуваємо. Але яка ідея така і політична воля в руках згуртованого,
національно продажного політичного лайна, яке сьогодні забиває екрани телевізорів та заливаює
собою весь інформаційний простір держави. Під прапором національної ідеї поставили б підпис ті,
хто дійсно бажає щастя і добра своїй Україні. А поки що працює щоденно, щохвилини ідея "рускій
мір в Украінє". Працює і перемагає на радість коаліції та опозиції, знищуючи державу.