про чудовий день
В мене ж 31 проф свято - хеловін. Тож я закостюмилася і пішла на другу пару. Не дійшла.
Гуляла з Котобукою на пиставці. Листя таке яскраве, і повітря страшенно прозоре. Собака їхала на багажнику в відрі, а качки над нами насміхались, а на зеленому(!) лузі були білі цілі кульбабки! Чудо.=) Маленькі чудеса навколо. миттєві як посмішки.
На третій парі прєпод не спалив мої різнокольорові панчохи, коли я вийшла до дошки)) Зато адреналіну - по зав"язку.
Просидівши з касандром в ПХ, я поїхав в банк до брата, а звідти хотіла вже додому спатки - Тоха не пустив(арігато) - послав таки на костюмовану дискотеку.
І о диво, це була перша дискотека з 10того класу, яка мені сподобалася. Грали НЕ ремікси. Проводились смішні аукціони. А ще мені подарували дві гелієві кульки - фіолетову і коричневу=)
Дорогою до вднх і в тролейбусі ми з Машою дуетом заспівали всі дитячі пісеньки, які пам"ятали. І про їжачка, і про непогоду, і про брадобрея...
На сходах либідської Якісь хлопці попросили в нас чорного олівчика для очей, а тоді кажуть, нє, краще розмалюйте нас так, щоб люди посміхались. Ну я дорвалась, а Маша під шумок і собі освіжила старий узор, який я робила ще на початку вечора..
хех, а в метро ми вирішили залишити кульку за бортом. Венсь вагон з посмішками слідкував за кулькою, що шалено вертілась за дверима. Вона це пережила. коричнева кулька. Нагородою були посмішки на обличчях нових пасажирів. Втім на наступному перегоні вона зірвалась. Але її життя пройшло не зря.
Вже на Мінській я чекала тролейбуса. Прийшов тролейбус *розвозка*, ззаду номер - 32. їхав він по маршруту 24того. Але: в цьому тролейбусі проїзд коштує гривню, в ньому не горить світло і відкриваються тільки передні двері. *Нічний експрес*- подумала я. Люди в напівтемряві, освітлені вогнями вікон будинків виглядали таємниче. Саме повітря було домашнім і затишним. Тролейбус мчав(саме мчав!) не зупиняючись на зупинках, але зупиняючи, де попросять - біля магазину, на повороті, тощо. Ще одне диво. І ось я вдома.
стомлена і окрилена - сьогодні дійсно було свято. свято дрібних таємниць, чудес і див.
Добраніч)
Гуляла з Котобукою на пиставці. Листя таке яскраве, і повітря страшенно прозоре. Собака їхала на багажнику в відрі, а качки над нами насміхались, а на зеленому(!) лузі були білі цілі кульбабки! Чудо.=) Маленькі чудеса навколо. миттєві як посмішки.
На третій парі прєпод не спалив мої різнокольорові панчохи, коли я вийшла до дошки)) Зато адреналіну - по зав"язку.
Просидівши з касандром в ПХ, я поїхав в банк до брата, а звідти хотіла вже додому спатки - Тоха не пустив(арігато) - послав таки на костюмовану дискотеку.
І о диво, це була перша дискотека з 10того класу, яка мені сподобалася. Грали НЕ ремікси. Проводились смішні аукціони. А ще мені подарували дві гелієві кульки - фіолетову і коричневу=)
Дорогою до вднх і в тролейбусі ми з Машою дуетом заспівали всі дитячі пісеньки, які пам"ятали. І про їжачка, і про непогоду, і про брадобрея...
На сходах либідської Якісь хлопці попросили в нас чорного олівчика для очей, а тоді кажуть, нє, краще розмалюйте нас так, щоб люди посміхались. Ну я дорвалась, а Маша під шумок і собі освіжила старий узор, який я робила ще на початку вечора..
хех, а в метро ми вирішили залишити кульку за бортом. Венсь вагон з посмішками слідкував за кулькою, що шалено вертілась за дверима. Вона це пережила. коричнева кулька. Нагородою були посмішки на обличчях нових пасажирів. Втім на наступному перегоні вона зірвалась. Але її життя пройшло не зря.
Вже на Мінській я чекала тролейбуса. Прийшов тролейбус *розвозка*, ззаду номер - 32. їхав він по маршруту 24того. Але: в цьому тролейбусі проїзд коштує гривню, в ньому не горить світло і відкриваються тільки передні двері. *Нічний експрес*- подумала я. Люди в напівтемряві, освітлені вогнями вікон будинків виглядали таємниче. Саме повітря було домашнім і затишним. Тролейбус мчав(саме мчав!) не зупиняючись на зупинках, але зупиняючи, де попросять - біля магазину, на повороті, тощо. Ще одне диво. І ось я вдома.
стомлена і окрилена - сьогодні дійсно було свято. свято дрібних таємниць, чудес і див.
Добраніч)