диплом
Моя дипломга робота. іл.страції до *Чорна курка або підземні жителі* А.Погорельський.
висотою експозиція близько 2,5 метрів.
ще зовсім недавно я і мріяти не мріяла,що колись поступлю в Академію. це здавалося недосяжною висотою.
а от тепер я сиджу і розумію ,що опа,а я вже все, можна сказати, дипломований художник-ілюстратор.
диплом зроблено. борги роздані. документи подані.
тепер я намагаюсь відсипатись, бо академія -то такий шматок здоров*ь, їй богу)
а ще я ледь не запізнилась на захист. теревенила з татом , дивлюсь вже якось так пізно,ну думаю ладно,без мене не почнуть.
їду я собі в маршрутці - сплю, а мені всі дзвонять кожні п*ять хвилин,моляв де я і скільки можна їхати.
одна маршрутка,друга. дивлюсь на годинник і щось мені підказує ,що треба бігти і швидко. а я як в тумані. нічого не турбує і все якось зовні, а в мені рух часу заповііільнений такий,як повільна зйомка.
я починаю бігти. а бігти не так вже і близько. волосся розплітається , пика червона, дихання геть збито. влітаю у виставкову залу і бачу,що весь натовп стоїть біля мого диплому, і викладач, щось говорить у моє виправдання комісії, щось про тата і лікарню і тд.
проштовхуюсь крізь натовп,вибачаюсь і починаю голосно вєщать і жестикулювать.
кароче весело мені зі мною жить)
а потім друзі-друзі-друзі, обнімання і вітаняя, далі горище і алко-релакс на швидкуруч.
потім швидко додому, на базар, за водою до джерела,перев*язки,поратись,вигуляти,помити таксу і тп.
і знову пить-гуляти-співати,але вже до ранку. і потім кілька годин пішки йти з труханова вранці додому. ковтати знеболююче і присягатися сама собі що тепер я буду рано лягати спати і менше пити) нуну)
я мабуть так мало ще ніколи не спала.але тепер ОЦЕ позаду.
чекають вступні екзамени, а тоді далека дорого на схід.