Якась такавово карма
В мене є одна фанатично-дурна ідея: втопити в собі все найкраще, щоб ніхто цього не зміг розгледіти.
Чому?
Бо як тільки хтось починає бачити в мені хоч щось симпатичне, я перетворююсь на чудовисько.
Я умудрилась за 2 міс. на своїй роботі майже подружитись із 2-ма чи 3-ма людьми і за це ж одразу здається вже встигла викликати до себе антипатію через ті помилки, які більше ніхто б не додумався зробити. В результаті на роботі зі мною майже ніхто не спілкується.
І здається це лише початок.
До усього-усього час від часу мені вдається встрягнути у всякі-різні неприємності.
Мало-помалу почала звикати до мене-не-сприймаючого-колективу.
А сьогодні трохи спантеличив співробітник, запитавши де той мій "кльовий" хлопець (який за всіма правилами повинен бути поруч). Звідки мені знати...
За однією з моїх версій - він явно десь дуже далеко. А ще маю сумніви, що цей кльовий...все ще є, адже це я...Глянувши на мене, важко уявити кому б це так пощастило влюбитись...Отож, ще одна версія - має трапитись щось дуже сильне, що б змінило мене спочатку.
А співробітник таки любить час від часу ставити каверзні питання. Залишається вірити, що він нікому не розповісить як і що в моєму житті, бо через свою цікавість він вже доволі багато знає.
Така ото карма...
Чому?
Бо як тільки хтось починає бачити в мені хоч щось симпатичне, я перетворююсь на чудовисько.
Я умудрилась за 2 міс. на своїй роботі майже подружитись із 2-ма чи 3-ма людьми і за це ж одразу здається вже встигла викликати до себе антипатію через ті помилки, які більше ніхто б не додумався зробити. В результаті на роботі зі мною майже ніхто не спілкується.
І здається це лише початок.
До усього-усього час від часу мені вдається встрягнути у всякі-різні неприємності.
Мало-помалу почала звикати до мене-не-сприймаючого-колективу.
А сьогодні трохи спантеличив співробітник, запитавши де той мій "кльовий" хлопець (який за всіма правилами повинен бути поруч). Звідки мені знати...
За однією з моїх версій - він явно десь дуже далеко. А ще маю сумніви, що цей кльовий...все ще є, адже це я...Глянувши на мене, важко уявити кому б це так пощастило влюбитись...Отож, ще одна версія - має трапитись щось дуже сильне, що б змінило мене спочатку.
А співробітник таки любить час від часу ставити каверзні питання. Залишається вірити, що він нікому не розповісить як і що в моєму житті, бо через свою цікавість він вже доволі багато знає.
Така ото карма...