Історія одного дня
Ти все ще тут. Надієшся, віриш, будуєш мости і думаєш, що для того, щоб бути поруч можна всього лише торкнутись мрії…
Мрія твоя має запах літнього поля( змішаного з ароматом волошок і колосків),- довгі коси і великі амбіції.
Торкнися. У серці віддає шелестом вітру.
Такий великий - великий світ. Хіба не буде безглуздям вірити у те, чого ти ніколи не побачиш, задля чого жодного разу не спробуєш боротись?
А ти таки будеш. Бо ти не з байдужих. Швидше навпаки - завжди йдеш до мети, завжди знаєш чого прагнеш і чого зможеш досягнути…
Усе це добре. Та лише одне… Стукіт твого серця чую іноді так близько і чітко, але із сумом приходить свідомість - ти ніколи не будеш по справжньому тут, зі мною. Се ля ві.
Мрія твоя має запах літнього поля( змішаного з ароматом волошок і колосків),- довгі коси і великі амбіції.
Торкнися. У серці віддає шелестом вітру.
Такий великий - великий світ. Хіба не буде безглуздям вірити у те, чого ти ніколи не побачиш, задля чого жодного разу не спробуєш боротись?
А ти таки будеш. Бо ти не з байдужих. Швидше навпаки - завжди йдеш до мети, завжди знаєш чого прагнеш і чого зможеш досягнути…
Усе це добре. Та лише одне… Стукіт твого серця чую іноді так близько і чітко, але із сумом приходить свідомість - ти ніколи не будеш по справжньому тут, зі мною. Се ля ві.