World Choir Games. Graz 2008

Jul 17, 2008 10:12

Не знаю навіть, з чого і почати - так багато вражень я привезла! Отже, поділю на частини: Про конкурс і про країну.

Частина перша

World Choir Games. Graz 2008

Ці хорові ігри- найбільша і найуспішніша хорова олімпіада у світі! Проходять вони під девізом «Singing together brings nations together» . Трохи інформації.

World Choir Games Graz - Facts and Figures
The Graz 2008 World Choir Games is the largest choral competition worldwide. 441 choirs
and numerous adjudicators from 93 nations take part. About 20,000 singers take part in over
600 performances in Graz and nearby towns as well as in 600 galas and encounter concerts.
Competitions
The competitions are held in two rounds. Both rounds are fully independent and complete
contests in their own right with their own international jury and awards.
1st Round: Qualifying
Fully in the spirit of the Choir Olympic Idea of offering participation in the Graz 2008 World
Choir Games to a large number of choirs, all choirs - regardless of their level of artistic
achievement - are invited to demonstrate their skills in the respective categories by
performing a programme of works reflecting their level of achievement. Choirs which receive
a Golden Diploma in this round qualify for the participation in the Competition.
2nd Round: Competition
The following choirs are eligible for participation in the 2nd round:
• choirs which have qualified by winning a Golden Diploma in the Qualifying;
• prize winners in other international choir competitions; and
• choirs which have been directly delegated by municipalities, institutions, countries,
education and cultural ministries etc.
Nations taking part in the World Choir Games 2008 for the first time
comes from Algeria, Bahamas, Costa Rica, Ivory Coast, Guernsey, Liechtenstein, Nigeria,
Tunisia and Vietnam. We welcome them to their first World Choir Games
The international jury
consists of 71 highly qualified experts of choral music recognized worldwide. They come
from 34 nations and work in teams of five (in the first round) and teams of seven (in the
second round) evaluating the choir’s performances in a professional way.

Щойно приїхавши до міста, ми, навіть не заходячи до готелю, побігли на відкриття. Від побаченого перехоплювало подих. Усі конкурсні дні і концерти проходили у Royal Albert Hall. Зала величезного розміру уся забита конкурсантами. На стінах велечезні пропори 93 держав, три великі екрани, всюду камери...Коротше що Євробачення..А ми тут своїм маленьким хором...)Ведучі, гімн, оголошення, усе, як треба. Потім побігли фотографуватись, знайомитись, обмінюватись дрібними подарунками з конкурсантами інших країн. Найбільший попит був на монетки різних держав .) Я притягнула цілий гаманець українських копійок і роздавала радісним сінгапурцям і гонконгцям  Та й сама повернулась додому з пакетиком афріканських, японських та ще хтозна-яких монеток 
Дивувала справді кількість країн учасниць..93, 441 колектив, поділені на 28 категорій! З усіх куточків світу. Я навіть з австралійками і мексиканками познайомилась! Не кажучи вже про мешканців Європи...
Перший тур вирішував нашу долю. Звісно, всі жахливо хвилювались. Особливо, коли послухали репетицію наших конкурентів з Іспанії...Але просто надзвичайно цікаво було пізнавати іншу культуру! Адже ми співаємо зовсім інакше. У них спів обов»язково супроводжують рухи. Тобто вони показують щось, розводять руками...я вже не кажу про те, що афріканці взагалі влаштували танці з барабанами.)
Ну так ось. Виступали ми ,увага!,першими!!!Так...Ми відкривали прослуховування нашої категорії. Така відповідальність..і найгірший порядковий номер, якщо мова іде про змагання. Вийшли на сцену, застигли, ноги підкошуються. ..Ми співали так, як ніколи не співали! Виклалися на 100%. У нас був один твір, який до останнього моменту гладко у нас ніколи не виходив - «Образ твій милий» італійською. Він акапельний, а ми виходили з тональності. Але на сцені ми заспівали чисто, чуттєво. Взагалі треба сказати, що з програмою ми погарячкували. Адже всі 4 твори вивчили абсолютно нові!Та ще й італійською, латиною та 1 лише твір українською мовами. Але тим не менш, на сцені сталося диво: те, що виходило гірше - стало найкращим. Лише один твір ми заспівали не дуже добре, як на мене. І саме його можна подивитись на ютубі ))
http://www.youtube.com/watch?v=rBPrSzA-Nhk
Там же можна побачити і віступи інших, якщо цікаво. )
Щойно зішли зі сцени, вийшли із залу, як почали співати, плакати, кататися по підлозі (про чистоту місцевих підлог я ще розкажу у наступній частині). Ще б пак, таке пережити..Наша педагог була страшенно задоволена, вона навіть не очікувала, що у нас так вийде. Сказала, щоб збиралися у 2010 в Китай.) але...
Наступного дня о 9 ранку ми поїхали за результатами. Одразу ж на вході, у величезному холлі Royal Albert Hall, знаходилися екрани, по який транслювалися останні новини конкурсу, тобто результати. І ось ми стоїмо і чекаємо наші. Затиснули кулачки, в очах надія. І тут .. 19,36 - SILVER. Ми в шоці. Адже, щоб пройти треба набрати більше 20 балів, нам не вистачило усього нічого! Усі ридають, тотальна істерика. Як вони могли не пропустити нас у 2 тур! Нам розповіли потім, що журі розділилися у думці про наш хор - Росія та Канада - за те, щоб ми пройшли, а США/Індія (одна людина) та ще хтось не нашої культурної орієнтації (зі сходу здається) - проти. Все вирішував саме цей 1 твір, що є на Ютубі..Занадто складний, сказали, ми не виконали так, як треба...Ну нічого, за те ми розуміємо, до чого треба прагнути і маємо, куди розвиватись. Проте у 2004 році наш хор отримав золото у першому турі і бронзу у другому, коли олімпіада троходила в Німеччині, що ж буде в 2010... У нас просто оновлюється склад, в цьому році взагалі більший відсоток малих діток 9-12 років..І лише п»ятеро 16-18..Що з них взяти..
Але в цей день ми виступали на головній площі Грацу, де нас слухали такі доброзичливі місцеві слухачі і частина конкурсантів. Ось тут ми вже відірвались, адже співали добре знайому нам програму українською мовою. Після конкурсу до нас підходили австрійці і казали багато теплих слів. Один літній чоловік взагалі розговорився зі мною і почав розповідати про себе, про дітей своїх, доки його дружина не відтягнула від нас 
В той же день ми разом пішли на концерт «We are the world», на якому виступали найкращі з найкращих! Я такого даавно не чула, якщо не ніколи! Як я люблю хоровий спів! Але найбільше враження справили африканці. Як вони здоровськи співали, танцювали одночасно, потім зображували звуки дощу, океану, чайок, вітру....Це треба чути!Давно я не отримувала такого задоволення. Ми аплодували стоячи. Тим паче, що я з хлопцями з цього хору познайомилась напередодні! Але то взагалі окрема історія. Трохи вийшло не так, як я планувала, адже не виходило познайомитись так, щоб ось подружитись і спілкуватись потім, адже хорів так багато,вони такі великі, що двічі зустріти одну й ту саму людину було дуже важко! З цими африканцями ми познайомилися одразу, як побачили. Такі вони були незвичайні в величезних білих чоботах в 36-градусну спеку. А вони такі доброзичливі. Розповідають нам з подружкою про щось своє, у нас питають. Потім притягнули фотики, фотографуються з нами..) Позитив!
Звісно, з усіма іноземцями спілкувались англійською, я, виявляється, добре знаю цю мову. ) Я просто таки за перекладача працювала, коли його поруч не було, бо в хорі нашому вільно розумію англійську лише я і ще пару людей, які це старанно приховують )) Єдині, кого я не могла зрозуміти, були....не дивуйтеся, британці! Вони наче китайською розмовляють, їх просто нереально зрозуміти!Жах! А ще трапився прикол. Підходять до мене дві дівчинки на закритті (а я в жовто-синій футболці з написом «Україна», увага!)і одна каже «Сan I take photo with you?» Я їй: «Yes, sure» . І в процесі фоткання питаю: «Where are you from?» Вона мені видає: «I am from Russia». У мене секундний ступор, а потім хвилинний сміх. Кажу: «А по-русски нельзя обратиться, да?» Це що стереотип такий, що українці тільки українськю говорити мають? ))) Дивні люди!
А ще був один жарт. У мене подруга, з якою ми скрізь подорожуємо і разом жили і ходили всюди, вона родом з Росії, влітку живе там, мама в рос.посольстві працює, цю країну дуже шанує. Ну ми йдемо коридором, бачимо, росіяни стоять, вона ж не може мовчки пройти, підбігає до них в своїй жовто-синій футболці і починає гімн Росії співати, бідні росіяни просто офігєлі  Ось вам і єднання всіііх країн) Я їй потім по голові надавала..)
Зактриття проходило також масштабно. Співали переможці різних категорій. Правда насолодитись останніми хвилинами прощання, свята, нам не вдалось, адже ми мали скласти валізи, а потім прокидатись о 5 ранку, тому нас повезли додому, адже концерт закінчувався дуже пізно...
Ця хорова олімпіада дала мені дуже багато. Стільки емоцій, приємних моментів, досвіду... Навіть не знаю, як можна не поїхати туди знову. Музика дійсно єднає людей. Музика - те, що розуміє кожна людина, якою не була б її державна мова. І учасники World Choir Games - це майбутнє світу.
Previous post Next post
Up