Початок. Наостанок, як на мене "найсмачніше" - одеські дворики. Вони для мене були ледь не основною частиною програми.
Та спочатку преамбула.
Поки моя подруга бігала по блошиному ринку на Соборній площі, я присіла на лавці в парку біля місцевої парочки: вона - класична Сагочка, років за 70, "ширше-ніж-довше" з паличкою, поруч - разів в три менший за неї Абгамчик, зморщений як печене яблуко, прилинув до її плеча так, наче вріс. Враження, ніби в них романтичне побачення. Балакають:
- От там на углу была ганьше бакалэя...
- Да...
- И тэпэгь там аткгыли золото!
- Да... И там, где Гаичка свегху жила тоже аткгыли золото!
- Да! Ни у кого в Адэссе нет денег, но вездэ аткгывают золото!
І так хвилин 15, поки я сиділа поруч, була розмова про одне й те саме :)
======
Апофігей одеської "дворовості" - арка за аркою, в якій видно арку:
Двір-арт:
Що цікаво, у дворах хоч і убогенько, але дійсно чисто, може часник від нечистої сили таки допомагає? :)
Місцеві кошаки:
Прикраса кафешки "Шерлок Холмс":
Мені страшенно подобаються ось такі нюансики в декорі:
Машинко перед оперним:
"Кльові пацики на кльових моциках":
Цю табличку варто було зазняти через одне лише ім'я героїні:
І на закуску місцевий "орел":
Заключних слів не буде, бо мені здається, що додати більше нічого :)
Маленьке доповнення.