горішок
Сьогодні був такий чудовий теплий день, діти гуляли на вулиці. А я змушена сидіти вдома, бо хоч тепло, але сильний вітер, тож боюся, мені ще рано так розважатися :)
В якийсь момент мені набридло вилежувати боки, я вирішила відмінити постельний режим і застелити ліжко. Прибираючи Юрине місце побачила, що під його подушкою лежить два горішка. Посміялася, що дитятко робить собі запас, наче білочка і чисто механічно ті горішки прибрала.
Протягом дня Юра декілька разів забігав, все хотів то мультика подивитися, то ще що-небудь, а безжальна мама випроваджувала його надвір - тепло ж, треба дихати свіжим повітрям, насолоджуватися сонечком (мама проектує свої бажання на дітей, ага).
Коли Юра в черговий раз забіг, то швидко й по-діловому (поки мама не випровадила знов надвір) повідомив, що хоче перевірити, чи принесла мишка гостинця. І поліз під подушку - а там пусто!
Дитя у розпачі:
- Мама, а цого миска заблала голіски, а мені не дала гостинця? :(
Дитя мишку приманювало виявляється! Довелося зізнатися, що то я прибрала горішки, а мишка ні в чому не винна - вона тих горішків і не бачила.
Потім я задумалася, чого ж це Юра раптом вирішив, що мишка має йому щось принести. І згадала, що як у Роми випадають зуби, то ми їх кладемо під подушку і на ранок мишка приносить всяке смачне. Рома ділиться з Юрою, само-собою, але ж все одно, Ромі приносять, а Юрі - ні. Йому ж хочеться! Юра все чекає, коли ж у нього почнуть мінятися зуби, а вони все сидять як вкопані - рано їм ще мінятися.
Тож останнім часом Юра почав усіх розпитувати, що мишки люблять їсти. Вочевидь, з усього, що йому називали він нічого обрати не міг: щось не покладеш під подушку, щось хочеться з"їсти й самому :)
Але якась із серій "Чіп і Дейл" стала йому на допомозі й підказала ідею з горішками. Начищених горіхів у нас - завались, для дітей це далеко не делікатес, не цукерки ж. А от виміняти їх на цукерки - оце діло :)
Дитя продумало план, методично здобуло інформацію і реалізувало задумку. І в нього все вийшло, бо сьогодні мишка точно покладе щось під подушку - я з нею домовилася :)
В якийсь момент мені набридло вилежувати боки, я вирішила відмінити постельний режим і застелити ліжко. Прибираючи Юрине місце побачила, що під його подушкою лежить два горішка. Посміялася, що дитятко робить собі запас, наче білочка і чисто механічно ті горішки прибрала.
Протягом дня Юра декілька разів забігав, все хотів то мультика подивитися, то ще що-небудь, а безжальна мама випроваджувала його надвір - тепло ж, треба дихати свіжим повітрям, насолоджуватися сонечком (мама проектує свої бажання на дітей, ага).
Коли Юра в черговий раз забіг, то швидко й по-діловому (поки мама не випровадила знов надвір) повідомив, що хоче перевірити, чи принесла мишка гостинця. І поліз під подушку - а там пусто!
Дитя у розпачі:
- Мама, а цого миска заблала голіски, а мені не дала гостинця? :(
Дитя мишку приманювало виявляється! Довелося зізнатися, що то я прибрала горішки, а мишка ні в чому не винна - вона тих горішків і не бачила.
Потім я задумалася, чого ж це Юра раптом вирішив, що мишка має йому щось принести. І згадала, що як у Роми випадають зуби, то ми їх кладемо під подушку і на ранок мишка приносить всяке смачне. Рома ділиться з Юрою, само-собою, але ж все одно, Ромі приносять, а Юрі - ні. Йому ж хочеться! Юра все чекає, коли ж у нього почнуть мінятися зуби, а вони все сидять як вкопані - рано їм ще мінятися.
Тож останнім часом Юра почав усіх розпитувати, що мишки люблять їсти. Вочевидь, з усього, що йому називали він нічого обрати не міг: щось не покладеш під подушку, щось хочеться з"їсти й самому :)
Але якась із серій "Чіп і Дейл" стала йому на допомозі й підказала ідею з горішками. Начищених горіхів у нас - завались, для дітей це далеко не делікатес, не цукерки ж. А от виміняти їх на цукерки - оце діло :)
Дитя продумало план, методично здобуло інформацію і реалізувало задумку. І в нього все вийшло, бо сьогодні мишка точно покладе щось під подушку - я з нею домовилася :)