(no subject)
Вже вкотре за собою помічаю: коли читаю пости у інших блогерів і якась тема мене зачепить, в голову відразу приходить купа думок, про котрі хочеться розповісти, я придумую як можна цікаво все це подати, а потім...
Пишу довжелезний розгорнутий коментар. В якийсь момент розумію, що написала забагато і основна думка тут явно губиться. Ріжу.
Помічаю стилістичні помилки. Редагую.
Бачу, що без прикладів, котрі я порізала раніше, буде незрозуміло про що я говорю і мені напишуть купу нерелевантної фігні, на котру заманаєшся відповідати (а мені ж захочеться відповісти, якщо зачеплять).
Намагаюся висловитися максимально чітко і якомога коротше - це вже займає купу часу і не завжди виходить.
В процесі я усвідомлюю, що не так вже й потрібно світові те, про що я оце пишу й просто видаляю коментар.
Те саме буває й з постами у себе в ЖЖ. Навіть цей ледь не видалила ;)
Пишу довжелезний розгорнутий коментар. В якийсь момент розумію, що написала забагато і основна думка тут явно губиться. Ріжу.
Помічаю стилістичні помилки. Редагую.
Бачу, що без прикладів, котрі я порізала раніше, буде незрозуміло про що я говорю і мені напишуть купу нерелевантної фігні, на котру заманаєшся відповідати (а мені ж захочеться відповісти, якщо зачеплять).
Намагаюся висловитися максимально чітко і якомога коротше - це вже займає купу часу і не завжди виходить.
В процесі я усвідомлюю, що не так вже й потрібно світові те, про що я оце пишу й просто видаляю коментар.
Те саме буває й з постами у себе в ЖЖ. Навіть цей ледь не видалила ;)