Хлопчик чи дівчинка?

[mur_myrka]

У всіх корпоративи, а в мене, як завжди, дискусія.

Пам'ятаю, в дитинстві я хотіла бути хлопчиком: здавалося, що саме вони мають більше привілеїв. Ну і машинками їм можна бавитися:)) а коли виросла, зрозуміла, що не лише в цьому плюси для них - якось так не дуже справедливо діляться в суспільстві пільги для певної статі.

От скажіть, як ви думаєте: ким

Comments

[oksana_lic]

Для мене це запитання було дуже актуальним в дитинстві. Справа в тому, що моя мама дуже хотіла мати двох синів, а народилися ми з сестрою. Сама ж мама виховувалася контролюючою матір"ю в дусі дикого перфекціонізму. Її "жіночність" ніхто не розвивав, головне було "добре вчитися" і бути на рівні з хлопцями. Отак вона все життя "на хлопців" і орієнтувалася, а тут дві донечки. Природньо, що пішли в хід стереотипи. Ми виправдали всі її надії: добре вчилися і були завжди "на рівні". Але, якщо доводилось десь трохи схибити - звучала ця жахива фраза: "от, якби в мене були хлопці". В дитинстві я часто почувала щось схоже на вину, що я не хлопець. Але, коли я гарненько зі всім розібралася, то зрозуміла всі переваги своєї гендерної приналежності.
Тепер, коли моє покликання - психологічна допомога людям і спроба разом з ними подолати їхні комплекси, страхи і т.д., я зрозуміла, що нема ніякої різниці, ким ти народився. А найбільша проблема в тому, що люди заперечують свою "чоловічність" чи "жіночність". Фраза "чоловікам легше в суспільстві" чи "жінкам легше в стосунках" звучать для мене однозначно, як невдале виправдання своїм нереалізованим можливостям.
Я жінка і люблю свою сутність. Я знаю, що нічим не поступаюся у своїх вміннях і талантах багатьом чоловікам. Я спокійно поєдную роботу, дисертацію, хатні обов"язки і виховання дитини і від всього отримую велику частку задоволення. І мене абсолютно не засмучує, що я не сиджу круглодобово в офісі, намагаючись заробити неймовірну кількість грошей. Я здатна зреалізувати себе в багатьох "сферах" і в цьому моє призначення в цьому світі :)