Мат і ругань в мистецтві. В творчому сприйнятті. Ти як глядач
При переглядi творчості, мистецтва... Уникаєш! Ненормативної лексики, ругань, мату і всього такого подібного... Не забруднює відчуття. Не спрощуєш складне, не спримітивлюєш складне, не обезцінюєш складне... Саме матом, нецензурщиною.
Ніби як пейзаж, чи абстракція... Підсвідомо, не опоганюється, можливо що неусвідомленим, але всередин себе сказаним "какая-то хуйня", "ёбаный фонарь" і таке інше... Тобто, витончене, мистецьке... Таким і сприймається, не спотворюється. Не відштовхується!
Як коментуєш, як проговорюєш, як?.. Свідомо чи підсвідомо, говориш з собою... Коли переглядаєш мистецтво? Підсвідомо... Можливо не помічаєш дій, з баченим, з тим що сприймаєш?.. Ну, наприклад перша реакція: опоганити, розкритикувати, відштовхнути... Чи, перша реакція: роздивитись, або одразу порівняти з кимось, ба а то й з собою, зі своїм мистецьким, творчим... Сам не помічаєш, як підсвідомо, одразу (!) реагуєш... Що вже казати про мат і нецензурщину, який змішує все з брудом (суб'єктивне моє; індивідуальне).
Ніби як пейзаж, чи абстракція... Підсвідомо, не опоганюється, можливо що неусвідомленим, але всередин себе сказаним "какая-то хуйня", "ёбаный фонарь" і таке інше... Тобто, витончене, мистецьке... Таким і сприймається, не спотворюється. Не відштовхується!
Як коментуєш, як проговорюєш, як?.. Свідомо чи підсвідомо, говориш з собою... Коли переглядаєш мистецтво? Підсвідомо... Можливо не помічаєш дій, з баченим, з тим що сприймаєш?.. Ну, наприклад перша реакція: опоганити, розкритикувати, відштовхнути... Чи, перша реакція: роздивитись, або одразу порівняти з кимось, ба а то й з собою, зі своїм мистецьким, творчим... Сам не помічаєш, як підсвідомо, одразу (!) реагуєш... Що вже казати про мат і нецензурщину, який змішує все з брудом (суб'єктивне моє; індивідуальне).