Останній день літа

[munawirtum]

Можливо, я в чомусь ретроград.

Й буду згадувати цей час, скажімо, років через 10-20 (якщо доживу)... Останній день літа.

Й якусь скутість, вузькість розумінь.

Щілина в темряві, через яку проходить промінь світла. Й цей промінь все що є, але ж... Чому це промінь?

Якось так.

Скупо усвідомлюєш себе. Скупо усвідомлюєш зовнішнє.

Не можеш, але й не хочеш. Самотнiсть. На відстані від всього. Життя проходить повз.

Забуваєш. Память біла.