За щастя треба завжди платити або з Днем Конфедерації, Швейцаріє!
Такий висновок вже не вперше мені доводиться робити, але ж в цей раз дійсно, після насищеного дня, який випав вперше не мало за місяць мого тихого перебування дома в Харкові, довелося один день порадіти, щоб потім отримати погану звістку і ... (це сумна історія, тому їй місце в іншому місці;)
Але день був таки не мало приємним, і його знимки хотілося б зберегти :)
Покровський монастир
Цікавим місцем Харкова є Покровський чоловічий монастир. На його території розташована найстаріша споруда міста - Покровський собор. Монастир розташований на березі річки Лопань, всередині колишньої Харківської фортеці.
Собор був побудований у 1689 році в стилі Слобожанської архітектурної школи. Від початку свого існування споруда використовувалася як усипальня та домова церква родини полковника Г. Є. Донець-Захаржевського, а з 1729 року - в якості соборного храму.
Реконструкція та відбудова будиночка на Римарській, цікаво буде порівняти "до" та "після".
1.
1. Герб міста Харкова, розташований на вході до Центрального ринку.
Типова кішка харків"янка, за всіми звичками та манерами - це вона!
Ранком у Харкові пусті вулиці наповнюють робітники ЖилкомСервісу, безперечно за усю красу та чистоту рідного міста, їм велика дяка та шана..
І ще водії на вокзалі, - теж мало не цілодобово працюють у цьомі місті..
Посиденьки з Г. І. в Coffee Life, як завжди затишно, тепло та пізнавально :)
Але на якісь зустрічі до ранку часу зовсім не випадає, тому всі ці балачки на довго не затягуються і тривають лише 2-3 години, а далі "інші люди", але не менш приємні з якими зустрічаємося з користю на Засідання німецького клубу Харкова № 14: "In der Schweiz spricht man anders". В цей раз у нас в гостях був швейцарець, Dimitrije Prica, котрий має балканське коріння та бабусю з Галичини, Димітрій багато розповідав про Schweiz-Deutsch та його відмінності у порівняні з Hoch-Deutsch, про устрій Швейцарії та її мовну політику, де спокійно уживається та використовується французька, німецька, італійська та основна Schweiz-Deutsch, яка насправді є не просто діалектом німецької, а окремою мовною сполукою, на якій щоб розумітися, треба додатково вивчати не залежно від німецької.
Ось такі прополітичні штуки, раніше палких прихильників помараншевої революції, можна знайти в ОСТі:
Потім по закінченні Засідання, разом з усіма на задньому дворику ОСТу святкували День Конфедерації Швейцарії, одне з найулюбленіших свят її громадян, котре святкується по особливим традиціям.
Потому довго гуляли нічним Харковом, і пройшовши по вулиці Чайковській, для когось заплановано, а для мене зовсім випадково наткнулися на "Осенний Дневник" Гамлета :)
Такі вже чудові, близькі написи створені ним у рамках StreetArt, мабуть мало в якому місті знайдуться такі написи щоб співпадали з твоїми думками, настроєм, переживаннями, тому й жодне місто не буде таким рідним, як Харків. Загадкове моє місто з щирістю та душею навпростець...
Візерунки парканів під ліхтарями:
Але день був таки не мало приємним, і його знимки хотілося б зберегти :)
Покровський монастир
Цікавим місцем Харкова є Покровський чоловічий монастир. На його території розташована найстаріша споруда міста - Покровський собор. Монастир розташований на березі річки Лопань, всередині колишньої Харківської фортеці.
Собор був побудований у 1689 році в стилі Слобожанської архітектурної школи. Від початку свого існування споруда використовувалася як усипальня та домова церква родини полковника Г. Є. Донець-Захаржевського, а з 1729 року - в якості соборного храму.
Реконструкція та відбудова будиночка на Римарській, цікаво буде порівняти "до" та "після".
1.
1. Герб міста Харкова, розташований на вході до Центрального ринку.
Типова кішка харків"янка, за всіми звичками та манерами - це вона!
Ранком у Харкові пусті вулиці наповнюють робітники ЖилкомСервісу, безперечно за усю красу та чистоту рідного міста, їм велика дяка та шана..
І ще водії на вокзалі, - теж мало не цілодобово працюють у цьомі місті..
Посиденьки з Г. І. в Coffee Life, як завжди затишно, тепло та пізнавально :)
Але на якісь зустрічі до ранку часу зовсім не випадає, тому всі ці балачки на довго не затягуються і тривають лише 2-3 години, а далі "інші люди", але не менш приємні з якими зустрічаємося з користю на Засідання німецького клубу Харкова № 14: "In der Schweiz spricht man anders". В цей раз у нас в гостях був швейцарець, Dimitrije Prica, котрий має балканське коріння та бабусю з Галичини, Димітрій багато розповідав про Schweiz-Deutsch та його відмінності у порівняні з Hoch-Deutsch, про устрій Швейцарії та її мовну політику, де спокійно уживається та використовується французька, німецька, італійська та основна Schweiz-Deutsch, яка насправді є не просто діалектом німецької, а окремою мовною сполукою, на якій щоб розумітися, треба додатково вивчати не залежно від німецької.
Ось такі прополітичні штуки, раніше палких прихильників помараншевої революції, можна знайти в ОСТі:
Потім по закінченні Засідання, разом з усіма на задньому дворику ОСТу святкували День Конфедерації Швейцарії, одне з найулюбленіших свят її громадян, котре святкується по особливим традиціям.
Потому довго гуляли нічним Харковом, і пройшовши по вулиці Чайковській, для когось заплановано, а для мене зовсім випадково наткнулися на "Осенний Дневник" Гамлета :)
Такі вже чудові, близькі написи створені ним у рамках StreetArt, мабуть мало в якому місті знайдуться такі написи щоб співпадали з твоїми думками, настроєм, переживаннями, тому й жодне місто не буде таким рідним, як Харків. Загадкове моє місто з щирістю та душею навпростець...
Візерунки парканів під ліхтарями: