В’ється, наче змійка,* Неспокійна річка, Тулиться близенько До підніжжя гір; А на тому боці - Там живе Марічка, В хаті, що сховалась У зелений бір. А на тому боці - Там живе Марічка, В хаті, що сховалась У зелений бір.
Як з кімнати вийде, ** На порозі стане, Аж блищить красою Широчінь ріки, А як усміхнеться, Ще й з-під лоба гляне: «Хоч скачи у воду!» - Кажуть парубки. А як усміхнеться, Ще й з-під лоба гляне: «Хоч скачи у воду!» - Кажуть парубки.
Не питайте, хлопці, Чом я одинокий Берегом так пізно Мовчазний хожу? Там на тому боці Загубив я спокій, А туди дороги Я не нахожу. Там на тому боці Загубив я спокій, А туди дороги Я не нахожу.
Та нехай сміється Неспокійна річка, Все одно на той бік Я путі знайду. Чуєш, чи не чуєш, Чарівна Марічко? Я до твого серця Кладку прокладу. Чуєш, чи не чуєш, Чарівна Марічко? Я до твого серця Кладку прокладу.