Вірші українською

[mulioshka]

Голоси

Відлуння голосів знайомих, рідних.
Тих, хто помер уже, чи тих,
що віддалилися, мов і самі мерці.

Інколи в снах до нас говорять тихо.
Інколи в будень роз’ятрять думки.

Тоді відлуннями себе вони вертають
рядків із першотвору нашого життя,
мов музика, мов ніч далека, що згаса поволі.

Константинос Кавафис на украинском: переводы Андрея Савенко

VI-VII вік до Р.Х.



Григорій Кочур
Друге відлуння (збірка перекладів), с.30