Холодний день в кінець теплого літа
Вітер здіймає угору пилюку
Стоїш серед вулиці шарфом обвита
Простягаю тобі свою руку
Вечір по-тихо спадає на місто
Твоє і моє, яке ми кохаєм
В волосся вчепилось каштанове листя
А літа обом нам так мало, так мало
Підемо гуляти міськими бульварами
Читати таблички старих монументів
Сміятись і дихати ароматами п’яними
Що ллються із келихів сучасних поетів
Заходити в ніч без думки про завтра
Блукати дворами й містичними арками
Вслухатися в сплячого міста мантру
Вдихати життя із твого шарфу
А вранці я проведу тебе додому
І поцілую в твій холодний ніс
Захопленість не дозволяє втоми
Коханню юному присвячую цей вірш