(no subject)
Я напишу Тобі листа, такого
Якого ще нікому, клянусь Богом
Я не писав і не писатиму тому,
Що у житті я так любив Тебе одну.
І буду пориватись в болі, бо
Як хто зарік мені на зло
Я не зробив того, чого я так
Немов сердешний одинак
Хотів та не насмілився зробити,
І до кінця життя буду жаліти,
Бо не сказав тобі слова любові
Неначе відбирало мову
У ті моменти, коли я
З гучними звуками серцебиття
Приходив до твоєї темної кімнати
О, Боже, сорому б не знати
І намагаючись промовить слово
Свій погляд опускав додолу
А ти дивилась в мої очі
Поки минали вересневі ночі
І розуміла все, що я
Немов безпомічне маля
Хотів сказати, та не стало
Дихання мені замало
Але мовчала, просто споглядала
Тому що істинно ти знала
Що чоловік повинен твердо
Говорити впевнено й відверто
Про почуття до пані серця
Слова, яких ніколи не зречеться
От так мовчала ти і я мовчав
Блять, хулі я так проїбав?!