суворі 50-ті
якщо б мене змушували щоденно дивитись таке відео, рівно за тиждень я б збожеволіла!!
"и потому что мы- люди, мы умеем презирать и выносить приговоры..."
вчора почитала дуже цікаву статтю про 50-ті роки в союзі, стиляг і музику на кістках
думаю, союз розпався не в останню чергу тому, що жінки не могли по-людськи одітись))ггг.
їх пригнічувало відображення в дзеркалі, а від такого жінки навісніють, починають недолюблювати своїх чоловіків, ті, відповідно, починають бухати і розвалювати соц.майно.
шюткую, звичайно, але є в цьому доля істини. памятаю, багато років назад брала інтервю у бабулі-старожилки. бабуля пережила війну в напіврозбомбленому місті, нарозказувала мені безліч жахіть і способів не здохнути, коли місто вимерло. а я, намагаючись закінчити статтю хоч якимісь позитивом, питаю:"що вам найяскравіше запамяталось, після закінчення війни?хороше щось було?"
" коли нарешті завезли два види тканин, -каже бабулька- ми з червоної шили спідниці, а з білої блузки. і навпаки. так все місто в двох кольорах і ходило. така радість була!"
я тоді аж офігіла, ні тобі відбудова почалась, мужики з фронту приперлись, школи відкрились...одним словом, не можна позбавляти жінок радості від лахів- світ рухне)
"и потому что мы- люди, мы умеем презирать и выносить приговоры..."
Click to viewвчора почитала дуже цікаву статтю про 50-ті роки в союзі, стиляг і музику на кістках
думаю, союз розпався не в останню чергу тому, що жінки не могли по-людськи одітись))ггг.
їх пригнічувало відображення в дзеркалі, а від такого жінки навісніють, починають недолюблювати своїх чоловіків, ті, відповідно, починають бухати і розвалювати соц.майно.
шюткую, звичайно, але є в цьому доля істини. памятаю, багато років назад брала інтервю у бабулі-старожилки. бабуля пережила війну в напіврозбомбленому місті, нарозказувала мені безліч жахіть і способів не здохнути, коли місто вимерло. а я, намагаючись закінчити статтю хоч якимісь позитивом, питаю:"що вам найяскравіше запамяталось, після закінчення війни?хороше щось було?"
" коли нарешті завезли два види тканин, -каже бабулька- ми з червоної шили спідниці, а з білої блузки. і навпаки. так все місто в двох кольорах і ходило. така радість була!"
я тоді аж офігіла, ні тобі відбудова почалась, мужики з фронту приперлись, школи відкрились...одним словом, не можна позбавляти жінок радості від лахів- світ рухне)