віршик до слему

[mrb_bird]

Я вигрібатиму між берігами,
я розгрібуся, врешті, з боргами,
я вириватиму вам гортані.
Доброї ночі, мої кохані.
(Жадан)

Доброї ночі, мої кохані,
нехай не насняться ті речі погані
що їх намагався робити з вами
поганим ротом, брудними руками.

І як я казав: кохаймося, сестро,
кожную з вас привчив до інцесту,
і як блізнюки в утробі мами
сестри злягалися із братами,

і як починав обіймати коліна
казати «ти моя маленька дитина»
і мирно, солодко, довго їбати
як жодную доньку і жодний батько,

і як, збожеволівши від розпуки,
називав сукою й кохав, як суку,
як собаку, як кішку, тримав за шию
впровадити радісну зоофілію.

На запах, на смак і на колір знатиму
будь-яку рідину, що з вас витікатиме,
і як отченаш, пам’ятаю на дотик
кожен отвір у солодкій плоті,

навіть ті отвори, що зробило залізо -
сукровицю з них як сметану злизував,
і довжелезним куском колючого дроту
шив пальці до пальців і рота до рота.

Я більше нічого не хочу для себе
я буду робити усе, як треба,
не зриватиму лахи ці лікарняні.
Доброї ночі, мої кохані.